Чи можна надавати працівнику оплачувану щорічну відпустку, якщо у працівника немає права на неї?

Згідно з ч. 5 ст. 84 КЗпП час перебування у відпустках, зазначених у ч. 2 та ч. 4 цієї статті, не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Чи можна не враховувати цю норму і надавати оплачувані щорічні відпустки працівникам, які перебувають у відпустках без збереження зарплати, на всі дні, що передбачені колективним договором?

З 24 грудня 2023 р. почали діяти зміни, якими доповнено частиною 5 статтю 84 КЗпП та частиною четвертою статтю 26 Закону про відпустки, відповідно до яких відпустка без збереження зарплати за сімейними обставинами (строком не більше 30 календарних днів на рік ) та на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Тобто виходить, що перебування працівника у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з воєнним станом до 24.12.2024 року давала працівникам право на стаж, згідно з ст. 9 Закону про відпустки, відповідно і на дні щорічної відпустки і їх компенсацію при звільненні, а починаючи з 24.12.2024 року – працівникам, які перебувають у відпустці без збереження до дати звільнення втратили право на стаж та на дні щорічної відпустки, відповідно на їх компенсацію.

Споглядаючи на ситуацію, роботодавець маючи фінансову можливість, ніби і робить добру справу по відношенню до своїх працівників, та й податки сплатить до бюджету, проте формально такі дії є порушенням законодавства про працю, яке чітко обмежує тривалість оплачуваних щорічних відпусток.

За таке порушення на роботодавця може бути накладений фінансовий штраф за абз. 8 ст. 265 КЗпП, як за порушення інших норм трудового законодавства у розмірі 1 мінімальної зарплати. (на сьогодні це 8000,00 грн) та адміністративна відповідальність згідно зі ст. 41 КУпАП, яка передбачає штраф у розмірі від 510 до 1700 гривень (у разі повторного вчинення правопорушення – від 1700 до 5100 гривень).

Накладає такий штраф Держпраці на підставі результатів перевірки.

Якщо ж роботодавець бажає фінансово підтримувати своїх працівників, які знаходяться у відпустках без збереження зарплати, то краще надавати їм премії чи матеріальну допомогу за нормами діючого законодавства. Якщо вже були випадки виплати відпускних за календарні дні щорічних відпусток, помилково враховані як набуті працівниками після 24.12.2024 р., то радимо перекваліфікувати зайво виплачену суму відпускних на премію або матеріальну допомогу тощо, провести коригування вже нарахованих сум в обліку та подати єдину звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ з типом «Звітна» у складі з додатком 1.