Анулювання статусу платника єдиного податку у 2025–2026 роках: тільки документальна перевірка — позиція ВС (аудіоверсія)

Дії контролюючого органу в описаній ситуації суперечать чинному законодавству та усталеній судовій практиці Верховного Суду.

Правова природа камеральної перевірки та її обмеження

Камеральна перевірка за своєю суттю є формальним контрольним заходом, що здійснюється виключно на підставі даних податкової звітності платника, інформації з електронних реєстрів (ЄРПН, СЕА ПДВ, ЄРАН тощо) та інших відомостей, визначених у пп. 75.1.1 ПКУ. Її предмет чітко обмежений: перевірка своєчасності подання декларацій, реєстрації накладних, сплати узгоджених зобов'язань тощо.

Принципово важливо: під час камеральної перевірки податковий орган не має права:

• вимагати або аналізувати первинні документи;

• досліджувати реальність господарських операцій;

• оцінювати достовірність сформованих платником показників звітності.

Верховний Суд у постановах від 16.07.2024 у справі №320/4281/23 та від 26.06.2024 у справі №320/11734/22 послідовно підтверджує: будь-які висновки податкового органу щодо «нереальності», «непідтвердженості» або «безпідставності» показників декларацій є незаконними, якщо вони зроблені в рамках камеральної перевірки.

Анулювання статусу платника ЄП: виключна компетенція документальної перевірки

Окремо і категорично Верховний Суд висловився щодо можливості анулювання статусу платника єдиного податку за результатами камеральної перевірки — і відповідь однозначна: це неможливо.

У постановах від 18.03.2025 у справі №160/21398/24 та від 15.04.2025 у справі №160/23272/24 ВС сформулював чіткі правові висновки:

1. Камеральна перевірка не призначена для встановлення та оцінки умов перебування платника на спрощеній системі оподаткування.

2. На підставі виключно даних податкової звітності (без первинних документів) неможливо законно встановити: факт перевищення граничного обсягу доходу; виконання або невиконання критеріїв для перебування на ЄП; порушення інших умов спрощеної системи.

3. Для встановлення реальних порушень, що є підставою для виключення з Реєстру платників ЄП, обов'язково необхідне проведення документальної перевірки — саме вона дає змогу дослідити первинні документи та зафіксувати фактичні обставини порушень в акті.

4. Лише на підставі акта документальної перевірки контролюючий орган вправі ухвалити рішення про вилучення платника з Реєстру платників єдиного податку.

Практичні наслідки та алгоритм дій

Якщо рішення про анулювання статусу платника ЄП прийнято за результатами камеральної перевірки, платник має всі правові підстави для його оскарження — як в адміністративному, так і в судовому порядку. При цьому суди стабільно стають на бік платників у випадках, коли податкові органи виходять за межі предмета камеральної перевірки, визначеного пп. 75.1.1 ПКУ.

Варто також зазначити: якщо у контролюючого органу виникають підстави вважати, що платник порушує умови перебування на спрощеній системі, законний порядок дій передбачає направлення запиту про надання документів і пояснень, а за необхідності — призначення позапланової документальної перевірки відповідно до пп. 78.1.4 ПКУ. Проте ініціювання запитів у межах камеральної перевірки законодавством не передбачено.

Читайте також:

Камеральна перевірка: межі повноважень ДПС, визначені ПКУ та судовою практикою

Висновки:

1. Камеральна перевірка є виключно формальним контрольним інструментом, обмеженим аналізом даних звітності та електронних реєстрів; дослідження первинних документів і оцінка реальності операцій виходять за її законні межі.

2. Верховний Суд у постановах 2025 року (справи №160/21398/24 та №160/23272/24) однозначно визначив: анулювання статусу платника єдиного податку є правомірним лише за наслідками документальної перевірки — камеральна перевірка для цих цілей не підходить.

3. Рішення про виключення з Реєстру платників ЄП, прийняте виключно на підставі акта камеральної перевірки, підлягає скасуванню в судовому або адміністративному порядку, оскільки суперечить пп. 75.1.1 ПКУ та усталеній позиції ВС.