Анулювання помилково дубльованої податкової накладної за допомогою РК: правила складання (аудіоверсія)

ТОВ помилково склало та зареєструвало в ЄРПН дві податкові накладні на одне й те саме постачання товарів покупцю-платнику ПДВ (обидві накладні складено однією датою). Як виправити цю помилку та анулювати зайву накладну? Які особливості заповнення такого розрахунку коригування, який умовний код причини обрати та хто саме має право здійснити реєстрацію в ЄРПН?

У практиці платників ПДВ трапляються випадки, коли через технічний збій або людський фактор на одну й ту саму господарську операцію реєструють дві податкові накладні (ПН). Механізм анулювання зайво створеного документа регламентується нормами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307 (зокрема, пунктом 25).

Щоб позбутися зайвої ПН, постачальник має сформувати особливий розрахунок коригування (РК). Його заповнення має такі характерні риси у заголовній частині:

  • У верхній лівій графі, призначеній для відміток про ненадання покупцю, зазначається спеціальний тип причини «20». При цьому відмітка «Х» у цьому полі не ставиться;
  • У реквізитах, що ідентифікують ПН, до якої складається коригування, вказують дані (номер та дату складання) саме тієї накладної, яка є помилковою (зайвою) і підлягає обнуленню.
  • Нижче, у спеціальному інформаційному полі, де відображаються дані про правильно складену та зареєстровану ПН, фіксують дату й номер тієї первинної накладної, яка була оформлена безпомилково і залишається діючою для цієї операції;
  • Інше поле для відображення інформації про раніше зареєстровані РК до зайвої накладної заповнюється лише за умови, що такі РК дійсно створювалися раніше. Якщо ні — це поле залишається вільним.

Особлива увага приділяється табличній частині (розділу Б) розрахунку коригування. Усі показники зайвої накладної обнуляються шляхом внесення відповідних обсягів та кількості зі знаком «-». Проте вибір коду причини коригування у графі 2.1 залежить від дат складання обох документів:

1. Якщо правильна і зайва накладні датовані одним числом, у графі 2.1 зазначають код причини 301 («Виправлення помилки (пункт 25 Порядку заповнення податкової накладної)»).

2. Якщо ж дати складання накладних відрізняються (наприклад, помилкову накладну виписали іншим днем), фіскальні органи рекомендують застосовувати універсальний код причини 103 («Повернення товару або авансових платежів»).

Важливим аспектом є визначення сторони, відповідальної за реєстрацію такого коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). На відміну від стандартного зменшуючого РК, який надсилається на реєстрацію покупцю, розрахунок коригування з типом причини «20» має право зареєструвати сам постачальник (продавець). Це прямо зазначено у роз'ясненнях податкових органів, оскільки такий РК не призводить до зменшення фактичних податкових зобов'язань за реальною операцією, а лише усуває технічне подвоєння показників.

Детально про особливості складання РК можна прочитати в статті: «Розрахунок коригування до податкової накладної: інструкція зі складання».

Висновки

  1. Для скасування дубльованої податкової накладної складається окремий РК із зазначенням типу причини «20» у заголовній частині, де одночасно вказують реквізити як помилкової, так і правильної ПН;
  2. Вибір умовного коду у розділі Б залежить від дат оформлення документів: у разі збігу дат застосовують спеціальний код 301, а за різних дат складання ПН використовують загальний код 103;
  3. Обов'язок та право реєстрації розрахунку коригування з типом причини «20» у ЄРПН покладається виключно на постачальника (продавця) товарів чи послуг.