Закон України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (далі – Закон №1909) регулює відносини у сфері страхування, визначає загальні правові засади здійснення діяльності зі страхування, надання посередницьких послуг і спрямований на посилення захисту прав та законних інтересів клієнтів, у тому числі споживачів, шляхом встановлення вимог до системи управління, платоспроможності страховиків, філій страховиків-нерезидентів на території України та розкриття ними інформації, встановлює вимоги до порядку укладання, обслуговування та виконання договорів страхування та перестрахування, врегульовує питання інформаційного забезпечення договорів страхування та перестрахування і дій, що передують їх укладанню, а також державне регулювання та нагляд у сфері страхування.
Згідно зі ст. 1 розділу І Закону №1909:
► страховик – фінансова установа або філія страховика-нерезидента, які мають право здійснювати діяльність із страхування на території України;
► страховий посередник – страховий брокер, страховий агент, субагент, перестраховий брокер, додатковий страховий агент;
► страховий агент – фізична особа, фізична особа – підприємець або юридична особа, яка включена до Реєстру посередників, не є додатковим страховим агентом та здійснює діяльність з реалізації страхових продуктів від імені та в інтересах страховика за винагороду за реалізацію страхових продуктів на підставі договору із страховиком;
► додатковий страховий агент – фізична особа – підприємець або юридична особа, яка включена до Реєстру посередників та здійснює діяльність від імені та в інтересах страховика за винагороду за реалізацію страхових продуктів на підставі договору із страховиком, якщо одночасно виконуються всі такі умови:
а) основним видом діяльності такої особи є здійснення іншої господарської діяльності, ніж реалізація страхових продуктів;
б) така особа реалізує страхові продукти як доповнення до товару (послуги), що реалізується (надається) нею в межах здійснення основного виду її господарської діяльності;
в) страхові продукти, що реалізуються такою особою, не передбачають страхування за класами страхування 10 – 13, 19 – 23, крім випадків, якщо такі страхові продукти є доповненням до товарів або послуг, що реалізуються такою особою в межах здійснення основного виду її господарської діяльності.
Відповідно до ст. 3 розділу ІІ Закону №1909 діяльність на ринку страхування включає діяльність зі страхування та діяльність з надання супровідних послуг на ринку страхування.
Діяльність з надання супровідних послуг на ринку страхування включає діяльність з надання посередницьких та допоміжних послуг.
Діяльність з надання посередницьких послуг на ринку страхування мають право здійснювати страховики та страхові посередники у порядку, передбаченому цим Законом.
Діяльність з надання посередницьких послуг на ринку страхування включає:
1) діяльність з реалізації страхових продуктів;
2) діяльність з реалізації перестрахових продуктів;
3) діяльність з надання інших посередницьких послуг, перелік яких визначається нормативно-правовими актами Регулятора.
Регулятор має право встановлювати вимоги до діяльності з надання окремих допоміжних послуг на ринку страхування, зокрема до актуарної діяльності, діяльності щодо визначення розміру збитків, надання допомоги (асистуючих послуг), та вимоги до надавачів допоміжних послуг.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Відповідно до підпунктів «а» і «б» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 розділу V ПКУ.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 ПКУ).
Згідно з п.п. 196.1.3 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Враховуючи викладено, операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензії на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.
До операцій з надання послуг, пов’язаних зі страховою діяльністю, особами, які не перераховані у п.п. 196.1.3 ПКУ, норми зазначеного підпункту ПКУ не застосовуються.
Таким чином, операції з надання послуг, пов’язаних зі страховою діяльністю, додатковим страховим агентом, є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
Додатково повідомляємо, що дана інформація розміщена в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій від 13.05.2025 р. № 2613/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК.
Крім того, зазначаємо, що пошук даних стосовно страхового посередника (в.т.ч. про вид особи, яка здійснює діяльність з надання посередницьких послуг; про страхові та посередницькі продукти) здійснюється в комплексній інформаційній системі (КІС НБУ), зокрема в Реєстрі страхових посередників шляхом формування «Інформаційної Картки», яка доступна за посиланням.