Податковий кодекс України (ПКУ) визначає, що неприбутковими вважаються ті організації, які не сплачують податок на прибуток, якщо дотримуються певних умов. Це зазначено у підпункті 14.1.121 та пункті 133.4 ПКУ.
Щоби мати статус неприбуткової організації для цілей оподаткування, установа або організація повинна:
1. Бути створеною та зареєстрованою відповідно до закону, який регулює її діяльність.
2. Мати установчі документи, в яких:
– заборонено розподіляти прибуток між засновниками, працівниками чи іншими пов’язаними особами (виняток – зарплата і нарахування ЄСВ);
– у разі припинення діяльності передбачено передання активів іншій неприбутковій організації або зарахування коштів до бюджету.
Це правило не поширюється на ОСББ, їх асоціації та житлово-будівельні кооперативи.
3. Бути включеною до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Для бюджетних установ достатньо лише наявності реєстрації – вимога щодо установчих документів не застосовується.
Згідно з підпунктом 133.4.2 ПКУ, усі доходи неприбуткової організації повинні використовуватись виключно на її утримання, досягнення цілей і завдань, передбачених установчими документами. У релігійних організацій дозволено також спрямовувати кошти на доброчинність, милосердя й гуманітарну допомогу.
Якщо неприбуткова організація:
– створена та зареєстрована належним чином,
– внесена до Реєстру,
– не розподіляє доходи між учасниками чи працівниками,
– використовує доходи лише на статутні потреби,
– вона не сплачує податок на прибуток навіть із доходів, отриманих від продажу товарів, послуг, робіт чи майна.
У разі порушення хоча б однієї з вимог пункту 133.4 ПКУ (а для релігійних організацій – також їхніх спеціальних умов), така організація:
– виключається з Реєстру, і щодо неї визначається податкове зобов’язання з податку на прибуток, як для звичайного платника.