Відповідаємо на три важливі запитання про режим керованої гнучкості обмінного курсу.
1. Чи правда, що НБУ відпустив курс у вільне плавання?
Ні, це не так. НБУ перейшов до керованої гнучкості обмінного курсу. Цей режим відрізняється від того, що діяв до 24 лютого 2022 року, коли НБУ лише згладжував курсові коливання.
Довоєнний режим зараз не підходить, адже на ринку є структурний дефіцит валюти, який за плавання курсу призводив би до постійного послаблення гривні.
Натомість за керованої гнучкості НБУ компенсуватиме цю структурну різницю між попитом та пропозицією валюти. Завдяки цьому курс зможе рухатися в обидва боки: як зростати, так і знижуватися.
До того ж НБУ суттєво обмежуватиме рухи курсу, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення.
Національний банк має значний обсяг міжнародних резервів – близько 40 млрд дол. США на початок вересня. Це посилює нашу спроможність зберігати курсову стійкість.
2. Що зміниться для населення?
Правила встановлення готівкового карткового курсу залишаться без змін. Саме у цих сегментах ринку купує та продає валюту населення.
Нагадаємо, що вже майже півтора року курс на готівковому ринку та карткові курси банків не є фіксованими. За цей час вони як зростали, так і знижувалися. Наприклад, у липні цього року курс продажу готівкової валюти знизився нижче 37,2 грн/дол. США.
Важливо, що зусилля НБУ й надалі спрямовуються на мінімізацію різниці між готівковим та офіційним курсом.
Для цього є достатньо інструментів і ресурсів.
Зокрема, НБУ може вжити заходів, як для збільшення можливостей банків задовольняти попит клієнтів на готівкову валюту, так і для розширення можливостей клієнтів купувати валюту на готівковому ринку та в онлайні.
3. Навіщо було переходити до керованої гнучкості курсу?
Український та світовий досвід свідчить, що тривала фіксація обмінного курсу призводить до виникнення дисбалансів та викликає значні проблеми в майбутньому. Це може не тільки послабити економіку та фінансову систему зараз, а й ускладнити відновлення ділової активності на етапі відбудови України.
Більшість українців добре пам’ятають валютні кризи 2008-го та 2014-2015 років, коли національна валюта суттєво послаблювалася. Глибина цих криз багато в чому посилювалася через багаторічну фіксацію курсу.
Багаторічне утримання курсу на одному рівні зазвичай закінчується однаково. Йдеться про накопичення валютних дисбалансів, вичерпання міжнародних резервів, вимушену глибоку девальвацію та значний економічний спад.
До того ж, довготривала фіксація курсу створює оманливе відчуття його стабільності. Чим довше НБУ утримував би цей режим, тим важче б було з нього виходити.
Щоб уникнути всіх цих негативних наслідків, Національний банк поступово, створивши всі необхідні передумови, збільшує гнучкість курсу та переходить до режиму керованої гнучкості.
Незмінним пріоритетом НБУ залишатиметься збереження курсової стійкості.