Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 16,5% з 30 жовтня 2026 року з огляду на суттєве посилення цінового тиску та погіршення інфляційних очікувань.
Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та цінової динаміки. НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків, зважаючи як на стійкість цінового тиску, так і на ймовірні ефекти від послаблення економічної активності.
Ціновий тиск суттєво посилився через наслідки російських атак на бізнес і логістику та здорожчання пального
Упродовж останніх місяців інфляція надалі зростала й помітно перевищила попередній прогноз НБУ (Інфляційний звіт, липень 2026 року). У вересні загальна інфляція пришвидшилася до 10,0% у річному вимірі, а базова – до 8,8% р/р. За оцінками НБУ, такі тенденції зберіглися й у жовтні. Інфляційну динаміку визначили передусім прямі та вторинні ефекти від подорожчання пального внаслідок війни на Близькому Сході, а також інтенсифікація російських атак на складську й логістичну інфраструктуру України. У таких умовах інфляційні очікування населення залишалися волатильними й підвищеними, а у банків та аналітиків вони відчутно погіршилися.
Інфляція повернеться до сповільнення у 2027 році в міру вичерпання ефектів від подорожчання пального та завдяки заходам монетарної політики НБУ
Прогноз інфляції на 2026 рік підвищено до 12,5%. За оцінками НБУ, лише наслідки обстрілів додадуть до річної інфляції близько 0,7 в. п. Серед інших важливих факторів, що позначатимуться на ціновій динаміці, – ефекти від подорожчання пального та розширення бюджетних стимулів.
У 2027 році інфляція сповільниться до 7,3% р/р. Цьому мають посприяти очікуване зниження світових цін на нафту, а також заходи монетарної політики. НБУ й надалі підтримуватиме привабливість гривневих активів та стійкість валютного ринку, що обмежуватиме ціновий тиск. Інфляцію також стримуватиме вірогідне охолодження внутрішнього попиту та ринку праці в найближчі місяці через наслідки російських атак.
Повернення інфляції до цілі 5%, як і раніше, очікується у 2028 році. Вагомою передумовою для цього є поступове послаблення тиску на виробничі витрати бізнесу та нарощування внутрішньої пропозиції товарів і послуг.
Російські атаки призвели до різкого скорочення ділової активності, втрати економічного потенціалу обмежуватимуть відновлення
За оцінками НБУ, у III кварталі реальний ВВП скоротився на 0,5% р/р. Така динаміка зумовлювалася передусім наслідками блокади морських портів і російських атак на виробничі потужності та логістику. Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилася динаміка й інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства. У результаті НБУ переглянув прогноз динаміки реального ВВП у 2026 році в бік зниження – до -0,4%. Найбільший вплив на погіршення прогнозу мали наслідки інтенсифікації обстрілів, від’ємний внесок яких до ВВП оцінено в 1,9 в. п.
Ураховуючи наслідки руйнувань, НБУ прогнозує повільне відновлення економічного зростання у 2027–2028 роках. Пожвавленню економічної активності сприятимуть, зокрема, державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan та проєкти з відновлення критичної інфраструктури. За реалізації технічного припущення НБУ про поліпшення логістики всередині 2027 року реальний ВВП наступного року може зрости на 0,4%. У міру зниження безпекових ризиків у 2028 році зростання економіки пришвидшиться до 2,2%.
Зовнішня допомога залишається критично важливою для підтримання макрофінансової стабільності
Обсяги міжнародної фінансової допомоги в ІІІ кварталі були нижчими, ніж очікувалося, передусім через затримки в реалізації реформ Україною. Водночас у жовтні парламент ухвалив низку законів для розблокування фінансування від ЄС та МВФ. Очікується подальше надолуження темпів виконання зобов’язань за програмами підтримки, що знижуватиме невизначеність щодо джерел фінансування бюджету.
У прогнозі НБУ передбачено отримання у 2026 році близько 50 млрд дол. США прямої бюджетної підтримки та понад 32 млрд дол. США за оборонною складовою програми Ukraine Support Loan. У 2027 році припускається надходження близько 52 млрд дол. США та 37 млрд дол. США відповідно. Такі обсяги допомоги дадуть змогу фінансувати значні бюджетні потреби та підтримувати міжнародні резерви на комфортному рівні (понад 62 млрд дол. США у 2026–2027 роках).
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни, однак значний вплив може мати й затягування бойових дій на Близькому Сході
Війна триває. Активізація цілеспрямованих атак росії на виробничі та інфраструктурні об’єкти впродовж останніх місяців суттєво посилила інфляційні ризики, пов’язані, зокрема, зі зростанням виробничих витрат та зниженням пропозиції товарів та послуг.
Актуальними є й інші ризики, пов’язані з перебігом війни, зокрема:
- виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримання обороноздатності й відбудову з відповідним розширенням внутрішнього попиту, зокрема на імпорт;
- збільшення тиску з боку заробітних плат унаслідок поглиблення дефіциту робочої сили та негативних міграційних тенденцій.
Крім того, зберігається ризик порушення ритмічності та/або зміни обсягів міжнародного фінансування. Водночас він знизився завдяки виконанню Україною частини зобов’язань за програмами підтримки та попереднім сигналам партнерів щодо фінансування в наступному році.
Вагомими також є ризики, пов’язані з війною на Близькому Сході, насамперед з вищими цінами на нафту. Дорогі енергоресурси обмежують економічне зростання й посилюють ціновий тиск в Україні та одночасно живлять російську агресію.
Водночас подальше погіршення безпекової ситуації може зумовити помітне охолодження внутрішнього попиту, що матиме дезінфляційний ефект. Крім того, ускладнення експорту через блокування портів може сприяти короткостроковому зниженню закупівельних цін на окремі продовольчі товари.
Залишається потенціал і для сприятливішого розвитку подій, пов’язаний із досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.
Для підтримання привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку, контрольованості очікувань та поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики Правління Національного банку України вирішило підвищити облікову ставку на 0,5 в. п. до 16,5%
Попередні кроки з посилення процентної політики підтримали привабливість гривневих активів. Першими на підвищення облікової ставки традиційно відреагували невеликі банки, однак упродовж останнього місяця свої ставки за гривневими депозитами почали переглядати і великі фінустанови зі значною часткою ринку. У результаті жвавий попит на гривневі заощадження зберігався. Обсяги вкладень населення в гривневі депозити та інвестиції в ОВДП у національній валюті надалі зростали.
Підвищення облікової ставки в жовтні посилить трансмісію попередніх рішень, що підтримає привабливість гривневих активів. Поточне рішення також сприятиме обмеженню тиску на валютному ринку, який посилився через скорочення експорту та погіршення очікувань на тлі інтенсифікації російських атак проти бізнесу та цивільного населення.
Посилення монетарної політики для зниження інфляції узгоджується з прагненням НБУ підтримувати економіку
Цінова стабільність є необхідною передумовою для відновлення стійкого економічного зростання та сталого розвитку кредитування. Помірне підвищення облікової ставки є виваженим рішенням, яке дає змогу зберегти баланс між контролем за інфляцією та підтримкою економіки.
Попри посилення процентної політики НБУ, темпи кредитування залишалися стійкими. У вересні 2026 року зростання чистих гривневих кредитів корпоративного сектору перевищило 32% у річному вимірі, а чистих кредитів населення – 38%.
НБУ зберігає значний фокус на подальшій підтримці кредитування пріоритетних для обороноздатності й економічної стійкості сфер. Упродовж останніх місяців НБУ ухвалив чотири пакети регуляторних змін, що спрямовані, зокрема, на підтримку підприємств оборонної промисловості, енергетики, сільського господарства, торгівлі.
НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків, зважаючи як на стійкість цінового тиску, так і на ймовірні ефекти від послаблення економічної активності
Прогноз НБУ передбачає утримання облікової ставки на поточному рівні до II кварталу 2027 року. Водночас НБУ гнучко реагуватиме на фактичний розвиток подій, ураховуючи вплив російських атак на інфляційну динаміку та економічну активність.
Повну версію жовтневого макроекономічного прогнозу буде оприлюднено в Інфляційному звіті 05 листопада 2026 року.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, будуть оприлюднені 09 листопада 2026 року.
Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 17 грудня 2026 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.