Асоціації бізнесу звертаються до влади щодо необхідності внесення змін до Програми “Національний кешбек”.
Нещодавно Міністерство економіки опублікувало дані про вплив Програми “Національний кешбек” на економіку країни. Відповідно до розрахунків Мінекономіки – реалізація проєкту забезпечила у 2024 році зростання ВВП на 0,001%, по суті – у межах статистичної похибки. Водночас Програма суттєво спотворює конкуренцію, надає перевагу торговим мережам, не поширюючись на малих та мікро підприємців.
Програма “Національний кешбек” регулюється Постановою КМУ від 20 серпня 2024 року № 95, метою програми зазначена підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги, сприяння відновленню економіки, подолання економічних наслідків збройної агресії рф, збільшення обсягу внутрішнього виробництва, популяризація безготівкових розрахунків та збільшення обсягу сплачених податків.
Основними умовами для учасника Програми є:
а) державна реєстрація як суб’єкта господарювання в Україні;
б) розкриття структури власності;
в) не перебування на спрощеній системі оподаткування;
г) подання до ДПС звітності, пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій із зобов’язанням щодо відображення у фіскальному касовому чеку на товари цифрового значення штрихового коду товару українського виробництва;
д) подання заяви про приєднання до проекту засобами Порталу Дія
Відповідно до практичного досвіду застосування підприємцями Програми у 2024 році – Програма має такі ключові недоліки, які не дозволяють повноцінно застосувати потенціал Програми:
- висока зарегульованість та відносна важкість процедур, зокрема окремі та різноманітні вимоги щодо виробників, товарів, продавців, споживачів та напрямів витрачання кешбеку. Зазначене потребує високого рівня підготовки всіх елементів/етапів запровадження програми та значної комунікації з громадянами. Так, майже 700 тисяч громадян не отримали виплати через те, що вчасно не активували картки для виплати кешбеку в застосунку Дія;
- програмою взагалі не охоплено «нецифрових» громадян України (не всі мають відповідні девайси або бажають встановлювати Дію/можуть з нею працювати);
- з Програми виключено у якості продавців всіх суб’єктів підприємницької діяльності, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та звітності (відповідні зміни до підпункту 3 пункту 11 базової Постанови № 952 внесено рішенням Уряду від 22.11.2024 року № 1330). Тобто на продуктові ринки або святкові ярмарки програма також не поширюється. У більшості випадків програма діє через великі та середні торгівельні мережі, викривлюючи умови конкуренції на роздрібному ринку, де такі мережі вже мають превалюючу ринкову силу.
Спрощена система оподаткування та звітності
Незрозумілим є намагання Мінекономіки дискримінувати спрощену систему оподаткування та звітності, адже по податкових показниках спрощена система у більшості випадків перевершує загальну систему за сплатою податків.
Якщо порахувати податки на загальній системі (ті, що замінює єдиний податок – ПнП, ПДВ, податки на землю/нерухомість) і прирівняти їх до оборотів компаній нефінансового сектору – отримуємо 3,16% (податки до обороту)
(сплачені за 2022 рік податки на загальній системі (ПДВ, ПнП, податок на землю та нерухомість) = 354 млрд, оборот компаній = 11,4 трлн).
Для прикладу: у сфері реалізації пального (загальна система) – податки до обороту складають у 2023 році 2,15%, при продажах техніки/електроніки у 2023 році (загальна система) = 2,3% (податки до обороту компаній)
В той самий час ССО 3 групи єдиного податку сплачують 5% від обороту.
Відповідно дискримінація спрощенки – є контрпродуктивною та шкідливим для конкуренції, умов ведення бізнесу та економіки в цілому.
Відповідно до проведеного аналізу програми «Національний кешбек» фахівцями бізнес-асоціацій визначено низку недоліків, які важливо усунути для її повноцінної реалізації:
► Найбільш критичним недоліком, який перетворює програму на інструмент дискримінації одних суб’єктів господарювання по відношенню до інших, у тому числі заборона користуватись програмою у якості продавців підприємцям на спрощеній системі оподаткування. Ця заборона спотворює конкуренцію, надає ще більшу ринкову силу торговим мережам, шкодить виробникам які реалізують продукцію зокрема і через підприємців на ССО та пригнічує розвиток малого та мікробізнесу. Саме тому, вкрай необхідним є повернення у програму підприємців на спрощеній системі оподаткування, які користуються РРО/ПРРО та мають бажання дотримуватись всіх її умов.
Реалізація товарів виключно з спеціальним штрих кодом, через РРО/ПРРО, з відповідного Переліку категорій товарів українського виробництва – унеможливить існування так званих «сірих схем» та сприятиме детінізації торгівлі і посиленню конкуренції, що позитивно вплине на відновлення та розвиток економіки.
► Доцільним є переглянути у бік збільшення максимальну суму кешбеку на картку, яку можна отримати (наприклад, 6 000 грн замість 3 000 грн на місяць), що дозволить залучити більше українців.
► Необхідно забезпечити більш широке розповсюдження детальної інформації про програму, включно з інструкцією як оформити та активувати відповідну банківську карту (згідно з опитуванням Центру Разумкова – 40% громадян не беруть участь в програмі через відсутність детальної інформації про неї).
Український бізнес закликає Президента та Кабінет міністрів врахувати пропозиції підприємців та усунути викривлення конкуренції, поширити Програму і на малий/мікро бізнес.