Cуми екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами обчислюються платниками самостійно щокварталу. Це передбачено п. 249.3 ПКУ. Розрахунок здійснюється на підставі фактичних обсягів викидів та встановлених ставок податку.
Базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал.
Органи виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки суб’єктів господарювання, яким видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування, операції з оброблення відходів та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл. Інформація про зміни в таких переліках подається не пізніше 10 числа місяця, що настає за кварталом, у якому відбулися зміни.
Платники екологічного податку складають податкову декларацію за встановленою формою, подають її до контролюючих органів протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу та сплачують податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації. Декларація за викиди стаціонарними джерелами подається за місцем їх розміщення.
Таким чином, суб’єкти господарювання, які використовують автономні системи опалення (котли), є платниками екологічного податку за фактичні обсяги забруднюючих речовин, що утворюються під час згоряння палива. Податок сплачується незалежно від наявності дозволу на викиди, а податкова декларація подається вперше за той квартал, у якому такі викиди були здійснені.