У 2024 році спостерігалося зменшення кількості незаконних дій та шахрайських операцій з використанням платіжних карток, за якими були понесені збитки. Цей показник порівняно з 2023 роком знизився на 2 тис. операцій (або на 1%) – до 270 тис. операцій.
Відповідно на один мільйон видаткових операцій із платіжними картками припадала 31 шахрайська операція. Відносна кількість шахрайських операцій зменшилася ще суттєвіше – на 8%, якщо порівнювати з 2023 роком, завдяки зростанню загальної кількості видаткових операцій.
Про це свідчать результати аналізу отриманих за 2024 рік статистичних даних щодо збитків надавачів платіжних послуг, їх клієнтів та торговців1 .
Сума збитків від незаконних дій та шахрайських операцій з використанням платіжних карток за 2024 рік зросла на 37% – до загальної суми 1,1 млрд гривень. Це пов’язано із зростанням середньої суми однієї незаконної операції на 39% порівняно з 2023 роком (з 3 065 гривень у 2023 році до 4 247 грн у 2024 році).
Водночас у 2024 році, крім зростання суми збитків, відбулося і зростання загальної суми видаткових операцій з використанням платіжних карток (на 8%). Відповідно відносний рівень збитків від шахрайства з використанням платіжних карток до загальної суми видаткових операцій у 2024 році зріс менше – на 28%. Отже, на один мільйон гривень, витрачених за допомогою платіжних карток, припадало 176 грн збитків від шахрайства.
Більшість шахрайських випадків відбулися в Інтернеті
Розподіл за кількістю шахрайських операцій з використанням платіжних карток у розрізі місця проведення таких операцій минулоріч залишився незмінним:
- 83% від загальної кількості випадків шахрайських операцій сталося в Інтернеті;
- 17% – через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування).
Водночас розподіл за сумою збитків відповідно до місця проведення шахрайської операції у 2024 році змінився: зросла частка шахрайських операцій через Інтернет – до 93% (у 2023 році було 86%). Відповідно 7% від загальної суми збитків завдано через шахрайство у фізичних пристроях.
Середня сума однієї незаконної операції в Інтернеті торік зросла вполовину (на 51%) та становила 4 761 гривень (у 2023 році – 3 150 гривень).
У 2024 році, як і раніше, переважна більшість шахрайських випадків спричинена соціальною інженерією. Тобто, коли клієнти самостійно розголошують особисті дані, реквізити платіжних карток, підтверджуючі коди та паролі для проведення платіжних операцій. Торік 84% від загальної суми всіх збитків було спричинено соціальною інженерією (у 2023 році цей показник був 80%).
“Показники збитків від шахрайства за 2024 рік демонструють, що в більшості випадків люди стають жертвами шахраїв через недотримання основних правил платіжної безпеки. Тому в 2025 році Національний банк планує продовжити практику підвищення рівня обізнаності громадян про правила безпечного використання платіжних карток та інтернет-банкінгу і повторно провести Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #ШахрайГудбай”, – повідомив заступник Голови Національного банку Олексій Шабан.
Правила безпечного використання платіжних карток
Національний банк вкотре наголошує: важливо знати та дотримуватися правил безпечного використання платіжних карток.
У жодному разі не слід надавати реквізитів платіжних карток [номер картки, термін дії, три цифри на звороті картки (CVV-код)], коди підтвердження з смс-повідомлення, логін та пароль для входу до інтернет-банкінгу тощо та не здійснювати будь-яких операцій, якщо вам:
- надійшов дзвінок чи смс-повідомлення щодо нібито отримання допомоги;
- телефонують від імені банку (чи навіть Національного банку) та просять надати реквізити платіжної картки, коди підтвердження з смс-повідомлення, логін та пароль для входу до інтернет-банкінгу;
- від імені родичів, друзів, знайомих просять допомогти, здійснивши переказ коштів на зазначений номер картки;
- надіслали посилання, де потрібно зазначити повні реквізити картки (номер картки, термін дії, CVV-код) або в інший спосіб вимагають надати повні реквізити картки для здійснення вам переказу коштів, наприклад, за товари та послуги, які ви продаєте через онлайн-платформи, маркетплейси тощо. Для здійснення безпечних продажів рекомендуємо використовувати сервіси, що пропонує відповідна торговельна онлайн-платформа.
У таких випадках краще перетелефонувати в банк для уточнення, чи дійсно здійснювалися такі дзвінки, чи надається подібна допомога, або родичу, знайомому, другу – для уточнення, чи справді потрібна допомога.
Користувачам також потрібно бути пильними та не переходити за посиланнями, що надходять у месенджери, смс, e-mail з метою викрадення персональних даних, реквізитів платіжних карток, кодів підтвердження входу в платіжний застосунок / інтернет-банкінг, підтвердження платіжних операцій тощо.
У разі втрати чи крадіжки платіжної картки та/або пристрою з фінансовим номером телефону, розголошення реквізитів платіжної картки, кодів підтвердження з смс-повідомлення або отримання смс-повідомлень про несанкціоновані проведення платіжних операцій, або вхід до інтернет-банкінгу рекомендуємо негайно заблокувати картку та доступ до інтернет-банкінгу, звернувшись до служби підтримки надавача платіжних послуг. Водночас користувачу також потрібно звернутися до правоохоронних органів, зокрема до Кіберполіції, для проведення відповідних розслідувань.
