Інтеграція України до європейських цифрових податкових систем: що відбувається?

ДПС та EU4PFM узгодили подальші кроки для євроінтеграції податкової системи України. Євроінтеграція України потребує комплексного підходу. І це не лише про гармонізацію законодавства, а також про інтеграцію цифрових систем. Вже сьогодні Державна податкова служба активно працює над інтеграцією своїх ІТ-систем до єдиного європейського податкового простору. Наразі робота триває за декількома напрямами. Зокрема, технічне підключення до спільної комунікаційної мережі ЄС (CCN), адаптація податкових інформаційних систем, підготовка нормативної бази та розробка нових цифрових сервісів.

Важливе і складне питання – інтеграція України до ключових європейських цифрових податкових систем. Зокрема, йдеться про підключення до системи VIES та подальший перехід до концепції ViDA у сфері ПДВ, розгортання системи контролю за рухом підакцизних товарів EMCS і реєстру SEED, впровадження міжнародних стандартів автоматичного обміну інформацією (CRS, DAC7, DAC8, CESOP), а також технічне підключення до захищеної комунікаційної мережі ЄС CCN2 нового покоління.

Інтеграція України до європейських цифрових податкових систем: що відбувається?

Окремим напрямом податкової євроінтеграції України є цифрова інтеграція: побудова спільних з ЄС систем обміну податковою інформацією, контролю ПДВ та підакцизних товарів, автоматичного звітування і комунікацій.

Ключові вектори:

• підключення до VIES (VAT Information Exchange System) та перехід до концепції ViDA (VAT in the Digital Age);
• розгортання системи контролю за рухом підакцизних товарів EMCS і реєстру SEED;
• впровадження міжнародних стандартів автоматичного обміну: CRS, DAC7, DAC8, CESOP;
• технічне підключення до захищеної комунікаційної мережі ЄС CCN2 нового покоління.

Це не формальна «сумісність», а фактичне входження у цифрову податкову інфраструктуру ЄС.

Що таке VIES і навіщо Україні підключення до цієї системи?

VIES (VAT Information Exchange System) – інформаційна система обміну даними з ПДВ між податковими адміністраціями країн ЄС.

Її роль:

• перевірка дійсності ПДВ-номерів контрагентів в інших країнах ЄС;
• обмін інформацією про транскордонні операції в межах ЄС;
• протидія шахрайству з ПДВ, у тому числі «карусельним» схемам.

Підключення України до VIES означатиме:

• можливість перевіряти ПДВ-статус європейських партнерів в автоматичному режимі;
• налагоджений обмін даними про операції між Україною та країнами ЄС;
• посилення контролю за експортно-імпортними та посередницькими схемами з ПДВ.

Для бізнесу це — менше «сірих зон» при роботі з європейськими контрагентами і більше можливостей обґрунтувати свою податкову позицію.

ViDA: майбутнє ПДВ у ЄС і чому Україна має до нього готуватися

ViDA (VAT in the Digital Age) – ініціатива ЄС з цифрової модернізації системи ПДВ, яка включає:

• е-звітність та е-інвойсинг у реальному часі;
• покращений обмін інформацією між податковими адміністраціями;
• спеціальні правила ПДВ для цифрових платформ та електронної комерції.

Для України перехід до концепції ViDA означає:

• необхідність запровадити електронні інвойси та стандартні формати обміну;
• поступовий перехід від «постфактум» декларування до майже реального часу обліку операцій з ПДВ;
• гармонізацію правил оподаткування цифрових послуг, маркетплейсів, платформ з нормами ЄС.

Це створює додаткове навантаження на ІТ-системи ДПС та бізнесу, але в перспективі зменшує можливості для ухилення від ПДВ і спрощує транскордонні операції.

EMCS та SEED: як ЄС контролює рух підакцизних товарів і що це дає Україні

EMCS (Excise Movement and Control System) – електронна система ЄС для:

• контролю за переміщенням підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, пальне) в режимі призупинення сплати акцизу;
• обміну даними між податковими та митними органами країн ЄС.

SEED (System for Exchange of Excise Data) – реєстр, що містить:

• дані про зареєстрованих учасників обігу підакцизних товарів в ЄС;
• дозволяє перевіряти, чи має суб’єкт право здійснювати операції з підакцизними товарами.

Інтеграція України до EMCS і SEED:

• дозволить контролювати акцизні потоки в режимі електронного супроводу (е-адміністративні документи, статус відправлення, прибуття тощо);
• ускладнить сірий імпорт / експорт алкоголю, тютюну, пального;
• зробить українську систему акцизного контролю сумісною з європейською, що є критично важливим для митного та «податкового безвізу».

CRS, DAC7, DAC8, CESOP: про що міжнародний обмін податковою інформацією

У сфері обміну податковою інформацією ключовими є такі інструменти:

• CRS (Common Reporting Standard) – глобальний стандарт автоматичного обміну фінансовою інформацією між податковими органами (рахунки, залишки, доходи, дивіденди, проценти тощо);

• DAC7 – директива ЄС, що зобов’язує цифрові платформи звітувати податковим органам про продавців, які отримують доходи через ці платформи (оренда житла, торгівля товарами, надання послуг);

• DAC8 – розширює обмін інформацією на криптоактиви, електронні гаманці та інші нові фінансові інструменти;

• CESOP (Central Electronic System of Payment information) – централізована система збору даних про платежі в інтернеті, яка зобов’язує платіжних провайдерів передавати інформацію для виявлення незадекларованих транскордонних операцій.

Для України впровадження цих стандартів означає:

• доступ до інформації про зарубіжні рахунки, активи та доходи резидентів;
• прозорість доходів, отриманих через маркетплейси, платформи, платіжні системи;
• створення умов, за яких ухилення від оподаткування за кордоном або через цифрові інструменти стає дедалі складнішим.

Водночас українські фінансові установи, платформи та провайдери з часом будуть зобов’язані:

• збирати, структурувати і передавати податкову інформацію у стандартизованому форматі;
• дотримуватися посилених вимог KYC/AML + податкового комплаєнсу.

CCN2: «закрита магістраль» податкових даних ЄС і підключення України

CCN2 (Common Communication Network 2) – захищена мережа комунікацій ЄС нового покоління, яка використовується для:

• обміну податковою та митною інформацією між адміністраціями країн-членів;
• функціонування систем VIES, EMCS, інших наднаціональних реєстрів і сервісів.

Технічне підключення України до CCN2:

• є базовою технічною умовою для інтеграції практично в усі цифрові податкові системи ЄС;

• вимагає високого рівня кібербезпеки, захисту даних, стандартизації ІТ-протоколів;

• відкриває можливості для:

  • оперативного обміну інформацією про ПДВ, акциз, митні операції, транскордонні схеми;
  • участі у спільних аналітичних та контрольних проєктах з країнами ЄС.

Що це все означає для бізнесу та платників податків в Україні?

Інтеграція до європейських цифрових податкових систем має подвійний ефект:

1. Посилення контролю та прозорості

• менше можливостей для класичних схем ухилення (фіктивний експорт/імпорт, схеми з ПДВ, підакцизними товарами, доходами «за кордоном», криптоактивами, платформами тощо);
• зростання вимог до якості обліку, ІТ-систем, податкового комплаєнсу в бізнесі.

2. Спрощення роботи з ЄС і підвищення довіри

• для добросовісних платників – зниження бар’єрів у торгівлі з ЄС, покращення доступу до єдиного ринку;
• зрозумілі й передбачувані правила, уніфіковані стандарти звітності;
• можливість швидко підтверджувати податковий статус, реальність операцій, історію доброчесності перед європейськими партнерами та банками.