Фондовий ринок мав би стати одним із драйверів економічного розвитку. Але сьогодні в нашій країні він, без перебільшення, нагадує кладовище можливостей.
Коли один із сегментів ринку капіталу працює ефективно, а інший – занепадає, то весь ринок ризикує і втрачає баланс. Яскравий приклад ефективності у даному контексті – банківський сектор та ринок страхування. Банківська система показує рекордні прибутки, а ринок страхування нарешті “оздоровлюється” шляхом очищення від схем та втрати ліцензій недобросовісними гравцями.
За 8 місяців 2025 року банківський сектор отримав 106,4 млрд грн прибутку. Стабільна та стійка банківська система – результат послідовної регуляторної політики Нацбанку. Але, на жаль, подібної ефективності не бачимо у сфері цінних паперів.
Саме тут, на фондовому ринку, де мав би відбуватися розвиток бізнесу, збільшення інвестицій та захист інвесторів, роками панує хаос і безвідповідальність.
За 3 роки роботи складу Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку досі не врегульовано кейс “Фрідом Фінанс”, але це чомусь ніяк не заважає виплачувати собі зарплати. Хоча й попередні керівництва були не кращими. Саме через це наш фондовий ринок фактично похований.
Попри це, є підстави для оптимізму. ЄБРР спільно з НБУ докладають зусиль для створення централізованої інфраструктури фондового ринку – сучасної біржі, більша частина якої належатиме державі, а частина – європейським партнерам. Вона обʼєднає в собі всі ключові елементи та частково буде власником і розрахункового центру, і клірингового центру, і Національного депозитарію.
Завдяки цьому нові професійні люди, які будуть займатися цим питанням, зможуть перезавантажити фондовий ринок та відновити довіру до нього. Адже це не тільки про інвестиції у бізнес, а й накопичувальне пенсійне страхування, про можливість вкладення заощаджень у розвиток української економіки та трансформації невеликих інвестицій у масштабні проекти.