Податковий комітет рекомендував прийняти за основу законопроєкти № 10168-2 і № 10169-2, спрямовані на унеможливлення зловживань при експорті зернових та вчасне повернення валютної виручки в Україну.
При заблокованій податковій накладній аграрії будуть позбавлені можливості вивезення і відвантаження товарів, чого не передбачено при блокуванні ПН за внутрішніми операціями.
А в разі незаявлення декларантом у митній декларації інформації про реквізити відповідної ПН, зареєстрованої в ЄРПН, митне оформлення товарів здійснюватиметься з оподаткуванням вивізним митом у розмірі 10% від митної вартості товарів, яка не може бути нижчою ніж середній показник міжнародних біржових котирувань, що склалися на такі товари на кожен 10 календарний день місяця.
Щодо обмеження з відшкодування ПДВ, то воно не застосовуватиметься лише якщо митне оформлення товарів здійснено на підставі податкових накладних, зареєстрованих на умовах механізму безумовної реєстрації (будуть нові зміни до Порядку реєстрації ПН/РК, ПКМУ 1165 – розширення критеріїв для окремої категорії платників).
«Ми використовуємо механізм СМКОР, який свідчить про свою ефективність попри війну, для виконання такої непритаманної функції», — пояснив голова комітету рішення щодо використання блокування податкових накладних з метою унеможливлення зловживань при експорті зернових (законопроєкти 10168-2 і 10169-2).
Нардеп поцікавилася у міністра агрополітики Сольського, чи прикриють тоді урядовий експеримент із реєстрацією експортерів у ДАРі (Державному аграрному реєстрі).
Відповідь: ні, обидва механізми функціонуватимуть паралельно.
Як це, поки що не зрозуміло.
Фактично весь експериментальний проєкт з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану, запроваджений Кабміном, здається в угоду СМКОР, бо саме податкова вирішуватиме питання щодо можливості/неможливості експорту сг-продукції.
Для нардепа зрозуміло одне: якщо через СМКОР будуть «вирішуватись» вузькогалузеві проблеми, то дуже швидко дійдемо до того, що потреба в міністерствах відпаде — залишиться тільки податковазСМКОР.
У Бюро економічної безпеки пішли ще далі щодо повернення валютної виручки експортерами сільськогосподарської продукції.
У своїх пропозиціях, поданих до Кабміну БЕБ пропонує:
- скоротити граничні терміни розрахунків (повернення виручки) до 60–90днів;
- удосконалити Порядок заповнення митних декларацій;
- доповнити перелік підстав для відмови умитному оформленні зернових сумнівного походження;
- розширити перелік товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення;
- створити відкриті реєстри сертифікатів та експортерів сільськогосподарської продукції.
Фахівці БЕБ проаналізували експортні операцій зсг-продукцією і виявили, що за 9місяців ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9млрд грн, що становить понад 20% від загальної кількості експорту цих товарів.
«Викриті» схеми описувати немає сенсу, адже всі вони давно відомі.
Але якщо 80% аграріїв не використовують схем, навіщо ускладнювати життя всьому ринку