Чи нестимуть відповідальність податківці за недосягнення показників ефективності?

Народний депутат Ніна Южаніна прокоментувала положення законопроєкту про встановлення ключових показників ефективності (англ. key performance indicators, KPI) для податкових органів, який поданий на реєстрацію головою податкового комітету та незабаром буде на сайті Верховної Ради України.

Хто встановлює КРІ та їх значення для податкової?

За проєктом – Мінфін (вірогідно, що сама ДПС підготує проєкт цього документу, а Мінфін лише затвердить).

Хто оцінюватиме виконання цих показників?

Законопроєктом не визначено (вірогідно, що сама податкова).

Де враховуються результати оцінювання КРІ?

За проєктом для встановлення значення КРІ на наступні періоди.

Тобто, якщо результаті і погані – знизять показники. “Хоча, скоріше за все, показники будуть такими, що податкова їх виконає та перевиконає.”, – впевнена Н. Южаніна.

Яка відповідальність керівництва ДПС за недосягнення органом КРІ?

Та майже ніякої.

Встановлені для податкової КРІ враховуватиметься при встановленні КРІ для посадових осіб податкової.

І саме недосягнення особистих КРІ відповідно до Закону України «Про державну службу» можуть враховуватись для прийняття управлінських рішень.

Але особисті КРІ і зараз встановлюються та оцінюються!

“Хтось чув про звільнення податківця через негативну оцінку їх діяльності за результатами оцінювання? Я – ні!”, – наголошує нардеп.

А серед ТОП-чиновників взагалі більшість – «відмінники».

Таким чином, на думку Н. Южаніної, цей законопроєкт нічого не змінює.

Платники податків так і залишаться «за бортом»

В законопроєкті № 12359 навіть натяку немає на залучення платників податків до оцінки ключових показників ефективності податкових органів.

Хоча ніхто краще за платників податків не оцінить рівень надання податковою, зокрема, сервісних послуг чи надасть оцінку прозорості її роботи.

А податкова із системою КРІ продовжить звітувати про “кількість наданих інформаційно-довідкових послуг”, “кількість податкових накладних”, “донараховані суми за актами перевірок” тощо.

Нардеп нагадує, що згідно з дослідженнями Ради бізнес-омбудсмена рівень довіри платників податків до центрального апарату ДПС складає 19%, а до регіональних податкових органів – 13%.

“Нажаль, навіть якщо цей проєкт і буде прийнято, якісних змін для платників податків точно не відбудеться.” – вважає Н. Южаніна.