Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках, або в Держказначействі, якщо є бюджетною установою. Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.
Дані кошти, можуть бути використані виключно на здійснення страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам і не можуть спрямовуватись на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Отже, стягнення аліментів з сум допомоги по тимчасовій непрацездатності безпосередньо з окремого рахунку страхувальника чинним законодавством не передбачено.
Водночас, до обов’язків підприємств, установ та організацій належить здійснення відрахувань із заробітної плати боржника і перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Окрім цього, згідно з Законом України “Про виконавче провадження” на допомогу, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, стягнення аліментів здійснюється виключно за відповідними рішеннями.
Утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, в тому числі з допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Варто зазначити, що відповідно до Постанови КМУ № 146 утримання аліментів не провадиться з допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, тощо.
Отже, страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на виплату аліментів, при цьому з суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплаченій боржнику, стягнення аліментів повинно здійснюватися.