Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2026 року № 1340 вніс зміни до Порядку надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори», затвердженого постановою КМУ від 1 квітня 2026 року № 449.
Зміни стосуються роботодавців, які тимчасово зупинили господарську діяльність через пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених збройною агресією РФ.
Оновлений механізм передбачає збільшення фінансової підтримки, уточнення вимог до працівників, за яких вона надається, цифровізацію процедур та додаткові гарантії для заявників.
Розмір допомоги збільшили з двох до трьох мінімальних зарплат
Однією з ключових змін стало підвищення граничного розміру державної підтримки.
Раніше пункт 6 Порядку передбачав обмеження допомоги двократним розміром мінімальної заробітної плати. Постанова № 1340 замінює його на три розміри мінімальної заробітної плати.
Водночас допомога залишається пов’язаною з розрахунковими показниками оплати праці конкретного працівника. Отже, новий граничний розмір не означає автоматичного призначення всім роботодавцям однакової максимальної суми.
Крім того, уряд передбачив додаткову виплату суми ЄСВ, нарахованого на допомогу.
Відповідно до нової редакції пункту 6, на розмір допомоги нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у встановленому законодавством розмірі. Сума нарахованого ЄСВ виплачується додатково до розміру допомоги.
Таким чином, державна підтримка охоплюватиме не лише частину витрат на оплату праці, а й відповідні нарахування ЄСВ.
Водночас у пункті 1 Порядку прямо закріплено, що допомога належить до фонду оплати праці та відображається у складі доходів працівників у вигляді нарахованої заробітної плати.
Шість місяців трудових відносин і сплати ЄСВ: уточнено умови отримання допомоги
Постанова викладає в новій редакції пункт 5 Порядку, який визначає вимоги до працівників, за яких роботодавець може отримати державну підтримку.
Допомога надається за кожного працівника, який перебуває у трудових відносинах із роботодавцем не менше шести календарних місяців до призупинення дії трудового договору або оформлення простою з оплатою за час простою відповідно до законодавства.
Додаткова умова — сплата роботодавцем ЄСВ за такого працівника протягом останніх шести календарних місяців, що передують місяцю запровадження простою або ухвалення рішення про призупинення трудового договору.
Отже, для визначення права на допомогу враховуватимуться не лише тривалість трудових відносин, а й сплата страхових внесків за відповідний період.
Окремо уточнено правила розрахунку середньомісячної заробітної плати.
Якщо у випадках, передбачених законодавством, протягом останніх шести календарних місяців до звернення по допомогу заробітна плата працівнику не нараховувалася, для розрахунку використовуватимуться попередні шість календарних місяців, що передували періоду такого ненарахування.
Крім того, під час обчислення середньомісячної зарплати не враховуватимуться виплати, визначені підпунктами «а»—«о» пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 8 лютого 1995 року.
Це має значення для роботодавців, у яких працівники тривалий час не отримували нарахувань або мали виплати, що не включаються до відповідного розрахунку.
Заяви на допомогу дозволили подавати через Дію
Ще одна суттєва новація — запровадження електронного механізму оформлення державної підтримки.
Оновлений пункт 9 Порядку передбачає можливість подання заяви до центру зайнятості через Портал Дія.
Під час реалізації експериментального проєкту цифровізації послуг у сфері праці та зайнятості, передбаченого постановою КМУ № 1403 від 29 жовтня 2025 року, подання заяв і повідомлення про результати їх розгляду здійснюватиметься через Єдину інформаційно-аналітичну систему «Обрій» засобами Порталу Дія.
Важливо, що електронне подання передбачене за наявності технічної можливості. Постанова не встановлює безумовного обов’язку всіх роботодавців користуватися виключно електронним способом.
Для подання заяви роботодавець або його уповноважена особа повинні мати електронний кабінет на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію й автентифікацію.
Сформована заява разом із документами підписується кваліфікованим електронним підписом, зокрема «Дія.Підписом», або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті.
Після підписання заява блокується для редагування та передається до центру зайнятості.
Дані перевірятимуть автоматично, а повторне подання стане можливим після виправлення помилок
Нові пункти 9-1—9-4 Порядку детально регламентують формування та перевірку електронних заяв.
Частину інформації про роботодавця і працівників отримуватимуть або підтверджуватимуть із державних електронних реєстрів, зокрема ЄДР, Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та Єдиного державного демографічного реєстру.
Якщо необхідні відомості вже отримані або підтверджені через відповідні інформаційні системи, повторно подавати документи з такими даними не потрібно у випадках, передбачених Порядком.
Водночас система припинятиме формування заяви, якщо інформація неповна, не пройшла арифметичний чи формато-логічний контроль або не підтверджена державними реєстрами.
Аналогічний наслідок передбачений, якщо система автоматично встановить, що заявник уже подав заяву.
У такому разі роботодавець отримає повідомлення про причини припинення формування заяви. Після їх усунення він матиме право сформувати її повторно.
Таким чином, електронний механізм поєднує автоматичну перевірку відомостей із можливістю виправлення виявлених помилок.
Центри зайнятості отримали чіткі строки розгляду заяв
Постанова встановлює окремі процедурні гарантії для роботодавців.
За новим пунктом 9-4 Порядку центр зайнятості повідомляє заявника через Портал Дія про результати розгляду електронної заяви протягом 10 робочих днів із дня подання заяви та передбачених документів.
Якщо заяву подано з порушенням установлених вимог, центр зайнятості приймає рішення про залишення її без руху та протягом трьох робочих днів із дня отримання надсилає роботодавцю письмове повідомлення.
У повідомленні мають бути зазначені виявлені недоліки, порушені вимоги законодавства, спосіб і строк їх усунення, а також порядок оскарження відповідного рішення.
Строк для виправлення недоліків не може бути меншим ніж три робочі дні з моменту отримання повідомлення. За клопотанням роботодавця центр зайнятості може продовжити його до п’яти робочих днів.
Якщо роботодавець усуне недоліки у встановлений строк, заява вважатиметься поданою в день її первинного подання. Водночас строк розгляду продовжується на період залишення заяви без руху.
Повторне залишення без руху заяви, в якій усунуто раніше зазначені недоліки, не допускається.
Також прямо передбачено право роботодавця подавати пояснення, документи та інші матеріали до ухвалення рішення.
Відмову в допомозі можна оскаржити не лише в суді
Нова редакція пункту 14 Порядку прямо закріплює можливість оскарження рішення регіонального центру зайнятості про відмову в наданні допомоги.
Роботодавець може скористатися процедурою адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або звернутися до адміністративного суду.
Отже, Порядок прямо передбачає як адміністративний, так і судовий механізм захисту прав заявника.
Релоковані підприємства зможуть продовжувати отримувати допомогу після переїзду
Окремі зміни спрямовані на підтримку роботодавців, які переміщують господарську діяльність.
Зокрема, пункт 3 Порядку доповнено згадкою про місце релокації.
Крім того, новий абзац пункту 22 встановлює, що в разі зміни місця провадження господарської діяльності у зв’язку з релокацією виплата допомоги продовжується регіональним центром зайнятості, який ухвалив рішення про її призначення.
Це означає, що зміна місця здійснення господарської діяльності сама по собі не потребуватиме передачі вже призначеної виплати іншому регіональному центру зайнятості.
Практичне значення новації полягає у збереженні визначеного органу, відповідального за продовження фінансування після релокації роботодавця.
Продовження допомоги до шести місяців: які документи вимагатимуть
Постанова також уточнює процедуру продовження виплати державної підтримки на строк до шести місяців.
Для цього роботодавець подає до центру зайнятості заяву в довільній формі разом із копією наказу або розпорядження про продовження простою чи призупинення дії трудового договору.
У документі необхідно зазначити дату продовження, підстави такого рішення та перелік працівників, яких воно стосується.
Крім того, роботодавець має подати копію одного з документів, які підтверджують здійснення заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності протягом наступних трьох місяців виплати допомоги.
Окремо уточнено вимоги до плану відновлення діяльності: він складається в довільній формі, але повинен містити основні заходи та орієнтовні строки їх виконання.
Оновлено форми документів і звітність роботодавців
Постанова викладає в новій редакції додатки 1 і 2 до Порядку.
Перший додаток містить форму відомостей про працівників, за яких роботодавець претендує на отримання державної підтримки.
У ній передбачено зазначення середньомісячної заробітної плати, тарифної ставки або посадового окладу, дат початку трудових відносин і простою чи призупинення договору, а також інформації про отримання працівником інших гарантійних або компенсаційних виплат.
Другий додаток стосується працівників, щодо яких уже ухвалено рішення про надання допомоги.
У ньому, зокрема, відображаються сума нарахованої допомоги працівнику, нарахований на неї ЄСВ та загальна сума допомоги до виплати.
Крім того, нові пункти 15-1 і 15-2 передбачають можливість електронного формування та подання відповідних відомостей через Дію, їх автоматичну перевірку та блокування у випадку неповних або непідтверджених даних чи повторного подання за звітний місяць.
Практичні наслідки для роботодавців
Запроваджені зміни насамперед вплинуть на роботодавців, які отримують або планують отримати підтримку за програмою «Точка опори».
Підвищення граничного розміру допомоги та додаткове фінансування ЄСВ збільшують потенційний обсяг державного відшкодування витрат на працівників.
Водночас роботодавцям необхідно враховувати уточнені вимоги щодо шестимісячного періоду трудових відносин і сплати ЄСВ, правила обчислення середньомісячної заробітної плати та оновлений склад відомостей для оформлення допомоги.
Цифровізація процедур може зменшити обсяг повторного подання інформації, однак потребуватиме узгодженості даних роботодавця і працівників із державними реєстрами.
Для релокованих підприємств важливим є закріплення можливості продовження виплат тим самим регіональним центром зайнятості.
Водночас нові процедурні положення встановлюють конкретні строки розгляду електронних заяв, механізм усунення недоліків і можливість адміністративного оскарження відмови.