Вже кілька тижнів компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації повідомляють про суттєві черги вантажів на митних пунктах пропуску між Україною та Польщею. Зокрема, відповідно до отриманої інформації, тривалість перетину вантажівок, для яких необхідним є проведення ветеринарного контролю, зокрема, з продуктами харчування може складати до 10 днів. Тривалість очікування перетину інших вантажів може складати від 5 до 10 днів і більше.
Водночас, відповідно до законодавства України митне оформлення вантажів має здійснюватись протягом 4 годин з моменту прибуття до пункту пропуску. Так, винятки є, але їх перелік є досить вичерпний і прописаний у Митному кодексі. Однак, наразі дану норму є вкрай складно виконати, зокрема, і через те, що з боку Євросоюзу оформлення виконується вкрай повільно, в тому числі, через страйк польських перевізників біля кордону, який нещодавно мав місце. Зокрема, для розуміння ситуації, у пункті пропуску Ягодин утворилась черга близько в 3.5 тис. автомобілів. Пункт пропуску Краківець-Корчава, за інформацією від бізнесу, здійснює пропуск близько 117 вантажівок на добу (хоча раніше ця цифра складала близько 440 вантажівок). На інших пунктах пропуску ситуація є не суттєво менш ускладненою.
Варто зауважити, це прямо впливає не лише на Україну, питання ведення бізнесу в країні та українські ланцюги постачання, але і на ланцюги постачання та економіку країн ЄС. Так, з одного боку, для України це безпосередньо прямі втрати, що складають сотні тисяч євро на місяць, причина для зміни маршрутів, причина можливого дублювання відділень бізнесів в інших країнах, тощо.
З іншого ж боку, це є і прямими втратами країн ЄС. Адже значна кількість перевезень, що затримуються у пунктах перетину –це вантажі, що прямують до низки країн ЄС (транзитом через Республіку Польща). Це, зокрема,вантажі виробничих підприємств з європейськими інвестиціями, які здійснюють операції з переробки тих же європейських товарів на території України. А ситуація на кордоні може провокувати зриви поставок до партнерів, збої виробництв у Польщі або і взагалі часткову зупинку виробництв. Адже все ж економіка України і країн ЄС, зокрема Польщі, вкрай взаємопов’язані між собою. До прикладу, відповідно до даних Міністерства сільського господарства та розвитку сільських територій Республіки Польща, в 2022 році Польща експортувала, наприклад, агропродукції на 47,6 млрд євро, що на 26,7% більше за попередній рік, імпортувала агропродукції (сировини з України) – на 7 млрд євро більше, експорт продукції м’яса та м’ясопереробки зріс на 37%, на 40% зріст експорт зернових та злакових. Зокрема, такий ефект можна пояснити і реекспортом української продукції. І основний ринок збуту – країни ЄС, куди у 2022 році потрапило на 29% більше експорту.
Враховуючи цю ситуацію, деякі компанії з України вже звернулись до своїх європейських офісів, аби піднімати це питання на рівні Урядів відповідних країн, на європейському рівні, зокрема Ради Європи, адже впливу зазнає як український, так і європейський бізнес.
Окремо слід зазначити, що така ситуація на митниці підриває можливість застосування Угоди між Україною та ЄС про перевезення вантажів автомобільним транспортом (Agreement between the European Union and Ukraine on the carriage of freight by road), а також Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 2022/870 про тимчасові заходи з лібералізації торгівлі. А за неможливості в розумний термін здійснити перевезення чи доставку вантажу, лібералізація перевезень та зниження мит перестають, на жаль, виконувати місію, задля якої їх було запроваджено.
Безумовно, бізнес, що працює в Україні вкрай цінує всі заходи та зусилля, які було зроблено задля підтримання України, економічного фронту, важливі зміни в логістичних ланцюгах поставок товарів, тощо. Водночас, вкрай важливо і надалі спрацювати спільно та злагоджено, адже, як показує практика, це лише створює додаткову додану вартість – і для продукції, і для розвитку бізнесу та економік країн в цілому. А Україна точно може допомогти створити цю додану вартість, про що свідчить і вище зазначена статистика.
Тож Європейська Бізнес Асоціація звертається до Ради Європи а також до Українських та до Польських державних структур, зокрема, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства фінансів України, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України і відповідних урядових адміністрацій з Польської сторони та інших держав ЄС із закликом налагодити комунікацію та взаємодію, аби врегулювати питання черг з вантажних перевезень на кордонах. Адже це впливає на всю економіку країн ЄС.
Окремо, зокрема, і українській стороні варто попрацювати над тим, щоб доопрацювати функціонал нещодавно запущеної Е-черги з метою пріоритетного пропуску вантажів оформлених в режим спільного транзиту.