Такими є висновки третього етапу опитування Європейської Бізнес Асоціації щодо актуальних потреб у пом’якшенні валютних обмежень.Найбільш актуальними потребами бізнес визначив: виплату дивідендів (в тому числі накопичених до 2023 року), погашення зовнішніх кредитів та збільшення лімітів по корпоративних картках.
Механізм «стимулюючої лібералізації»
Більшість опитаних компаній (83%) наразі не користується механізмом «стимулюючої лібералізації» та не планує цього робити, тоді як 10% лише планують, і тільки 7% вже його застосовують. Щодо обсягів коштів, залучених або запланованих до кінця 2025 року, 86% респондентів не здійснювали таких операцій, проте серед тих, хто користується механізмом, по 7% компаній оперують від 500 тис. до 1 млн євро або понад 2 млн євро. У планах на 2026 рік зберігається подібна тенденція: 83% бізнесу не планують використання механізму, 7% розглядають обсяг до 100 тис. євро, ще 7% орієнтуються на понад 2 млн євро, і 3% планують операції в межах 500 тис. – 1 млн євро.
Виплата дивідендів нерезидентам
47% компаній вважають актуальною потребу у виплаті дивідендів за період до 2023 року (з них 33% – надзвичайно актуальною). У 2024 році 69% компаній вважали актуальною потребу у можливості виплати дивідендів за період до 2024 року. Задовільні графіки виплат: більше 2 млн євро/квартал (20%), 100 тис. – 2 млн євро/квартал (30%). Виплати дивідендів нерезидентам за період з 2023 року в обсязі від 2 млн до 9 млн євро/квартал актуальні для 30%.
Виплата позик нерезидентам («старі» борги)
Порівняно з 2024 роком (51%), у 2025 році частка компаній, для яких актуальна виплата позик нерезидентам, зросла до 60% (для 43% – надзвичайно актуальна). Найбільш затребуваним є діапазон 100 тис. – 2 млн євро/квартал (53%), проте 10% респондентів потребує можливості виплачувати понад 2 млн євро щокварталу.
* Наразі виплата таких позик дозволена в межах «стимулюючих» лімітів (зокрема, «позикового ліміту, який був запроваджений в рамках валютних послаблень НБУ від 14 січня 2026 року).
Збільшення лімітів по операціях з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України
70% компаній потребують збільшення лімітів по операціях з використанням гривневих корпоративних платіжних карток за межами України (60% – актуально, але не критично; 10% -надзвичайно актуально). У 2024 році потребу в підвищенні лімітів за гривневими корпоративними картками декларували 79% компаній. Оптимальні ліміти: 150–500 тис. грн/місяць (50%), 500 тис. – 1 млн грн/місяць (17%). З огляду на зростання кількості відряджень та відповідних витрат, бізнес пропонує збільшити ліміти на валютні P2P-перекази, а також скасувати обмеження на купівлю готівки (еквівалент 80 доларів на добу), оскільки воно вже не покриває фактичних потреб співробітників за кордоном.
Оплата за імпортні товари, поставка яких була здійснена до 23.02.2021
Питання оплати імпортних товарів і послуг, поставлених до 23.02.2021, у 2025 році стало більш гострим: частка компаній, для яких воно є актуальним, зросла з 25% у 2024 році до 40% у 2025 році (із них для 17% – надзвичайно актуально, для 23% – актуально, але не критично). Затребувані ліміти: 100–500 тис. євро (23%), 500 тис. -2 млн євро (13%). Це питання охоплює як товари, так і послуги (до 23.02.2021), а для проведення розрахунків — зокрема й за імпортною заборгованістю 2022 року — бізнес готовий використовувати власні валютні накопичення.
* Наразі здійснення таких оплат дозволена в межах «стимулюючих» лімітів (зокрема, «позикового ліміту, який був запроваджений в рамках валютних послаблень НБУ від 14 січня 2026 року).
Повернення заставної вартості контейнерів
Питання повернення заставної вартості контейнерів залишається нішевим: для 93% респондентів воно неактуальне, а ті 7%, що мають таку потребу (хоч і не критичну), вказують на достатність ліміту в межах 100–500 тис. євро.
Перекази за кордон за операціями з експорту товарів (штрафи, пеня тощо)
Натомість можливість сплати штрафних санкцій за експортними операціями є актуальною для 43% компаній (зокрема, для 10% – надзвичайно), до того ж більшості респондентів для закриття таких ризиків вистачило б ліміту на рівні 2–5% від суми контракту.
Дозвіл на завершення валютного нагляду шляхом взаємозаліку
Потреба у завершенні валютного нагляду шляхом взаємозаліку залишається високою – 63% (для 20% – надзвичайно актуальною, для 43% – актуальною, але не критично). У 2024 році ця потреба була актуальною для 73%. Достатні ліміти: до 100 тис. євро/місяць (23%), 100 тис. – 1 млн євро/місяць (20%), більше 1 млн євро/місяць (13%). Компанії вказують на ризик штрафних санкцій через брак гарантій з боку податкової, пропонуючи механізми спрощення для зниження адміністративного тиску.
Граничний строк за операціями з експорту/імпорту товарів
З огляду на ускладнені ланцюги постачань та блокування кордонів, майже половина респондентів (47%) вважає необхідним збільшити граничний строк розрахунків до 360 днів, тоді як варіанти у 180 та 270 днів підтримують 23% і 17% компаній відповідно. У цьому контексті бізнес пропонує не лише подовжити строки повернення виручки (зокрема для зернових), а й звільнити експортерів від сплати пені за порушення, спричинені логістичними перепонами у 2023 році.
Купівля іноземної валюти для виконання зобов’язань незалежно від наявних коштів
Можливість купувати іноземну валюту незалежно від наявних коштів залишається стабільно важливою для бізнесу: цю потребу декларують 80% респондентів (із них 37% — як надзвичайно актуальну), що підтверджує стійкий тренд 2024 року (79%). У розрізі бажаних лімітів половина компаній (50%) орієнтується на діапазон від 100 тис. до 2 млн грн на місяць, 27% потребують від 2 до 5 млн грн, а для 7% необхідні обсяги перевищують 45 млн грн.
Додатково, компанії наголошують на таких необхідних заходах в контексті валютної лібералізації:
- Уточнити норми Постанови НБУ №18, щоб уникнути дискримінації при виплаті дивідендів для компаній, які пройшли реорганізацію (перетворення з АТ у ТОВ).
- Дозволити перекази за товари та послуги без документального підтвердження в межах 400 тисяч гривень, що суттєво зменшить адміністративне навантаження на бізнес і банки.
- Надати можливість представництвам здійснювати перекази на користь материнських компаній (до 1 млн євро/місяць) та сплачувати податки іноземним юрисдикціям (до 30 тис. євро/рік).
- Скасувати заборону на розрахунки за наданими гарантіями та операціями з хеджування валютних ризиків.
- Дозволити виконання зобов’язань за договорами поруки (оренда), погашення заборгованості за імпорт 2022 року та послуги/гарантії до 23.02.2021, а також сплату прострочених відсотків за позиками перед материнськими структурами.
Довідково:
Опитування проводилося з листопада 2025 року по січень 2026 року серед членських компаній Європейської Бізнес Асоціації. Участь в опитуванні взяли 30 компаній.