Хто такі дропи або «грошові мули» та як не стати частиною незаконної фінансової схеми
Бюро економічної безпеки України фіксує збільшення кількості випадків використання так званих дропів у незаконних фінансових схемах. Шахраї та організатори тіньових схем активно шукають людей, через чиї банківські рахунки можна переказувати та приховувати кошти, отримані незаконним шляхом.
Пропозиції швидкого заробітку в інтернеті можуть виглядати як проста дистанційна робота або «легкі гроші без досвіду». Насправді ж участь у таких схемах може призвести до блокування рахунків, фінансових втрат та кримінальної відповідальності.
Хто такий дроп
Дроп або «грошовий мул» – це людина, яка свідомо або несвідомо надає свої банківські картки, рахунки, доступ до онлайн-банкінгу, SIM-картки чи персональні дані для проведення фінансових операцій третіми особами.
Фактично дроп стає посередником між організаторами схеми та грошима, які потрібно приховати, переказати або обготівкувати.
У більшості випадків через рахунки дропів проходять кошти, отримані внаслідок:
- інтернет-шахрайства;
- незаконного онлайн-гемблінгу;
- продажу контрафактної продукції;
- ухилення від сплати податків;
- діяльності фіктивних підприємств;
- легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;
- інших незаконних фінансових операцій.
Як працює схема
Зловмисники знаходять людину через соціальні мережі, Telegram-канали, месенджери або сайти пошуку роботи. Найчастіше вони пропонують «просту роботу» без досвіду, швидкий заробіток або «допомогу з фінансовими операціями».
Далі людину просять:
- оформити банківську картку або рахунок;
- передати реквізити картки;
- надати логін та пароль від онлайн-банкінгу;
- зареєструвати ФОП або підприємство;
- приймати перекази та переводити кошти далі;
- знімати готівку та передавати її третім особам.
За це обіцяють відсоток від суми або фіксовану оплату.
Після отримання доступу до рахунку через нього починають проходити кошти невідомого походження. У результаті саме власник картки офіційно фігурує у банківських операціях та потрапляє у поле зору банків, системи фінансового моніторингу та правоохоронних органів.
Чому шахраї використовують дропів
Основна мета – приховати реальних організаторів незаконної діяльності та ускладнити відстеження руху коштів.
Щоб заплутати сліди, гроші можуть проходити через десятки рахунків різних людей у різних регіонах України. Однак під час розслідування правоохоронці насамперед встановлюють власників рахунків, через які здійснювалися фінансові операції.
БЕБ у тісній взаємодії з Національним банком України постійно проводить аналітичну роботу щодо виявлення таких схем, аналізує рух коштів, встановлює зв’язки між рахунками, суб’єктами господарювання та організаторами незаконної діяльності.
Хто найчастіше потрапляє у ризик
Найчастіше зловмисники намагаються залучити:
- студентів та молодь;
- людей, які шукають підробіток;
- внутрішньо переміщених осіб;
- громадян у складному фінансовому становищі;
- людей без досвіду роботи у фінансовій сфері.
Саме ці категорії громадян найчастіше реагують на оголошення про «легкий заробіток» та можуть не усвідомлювати наслідків передачі власних банківських даних третім особам.
Яка відповідальність загрожує
БЕБ наголошує: використання банківських рахунків у незаконній діяльності може мати ознаки кримінальних правопорушень.
Залежно від обставин дії можуть кваліфікуватися за такими статтями Кримінального кодексу України:
- ст. 190 – шахрайство;
- ст. 200 – незаконні дії з платіжними засобами;
- ст. 205-1 – підроблення документів для державної реєстрації;
- ст. 209 – легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- ст. 212 – ухилення від сплати податків.
Серед можливих наслідків:
- блокування рахунків;
- арешт коштів та майна;
- фінансовий моніторинг операцій;
- штрафи;
- конфіскація майна;
- обмеження або позбавлення волі.
Водночас передача банківської картки або доступу до онлайн-банкінгу третім особам не звільняє від відповідальності. Незнання походження коштів також не гарантує уникнення правових наслідків.
Як не потрапити у схему
Бюро економічної безпеки України рекомендує:
- не передавати стороннім особам банківські картки, реквізити рахунків та доступ до онлайн-банкінгу;
- не повідомляти PIN-коди, CVV-коди та одноразові паролі;
- не погоджуватися на «роботу», пов’язану з переказами чи обготівковуванням коштів;
- уважно перевіряти вакансії та роботодавців;
- не відкривати ФОП або підприємства на прохання третіх осіб;
- не довіряти пропозиціям швидкого заробітку без офіційного працевлаштування та зрозумілих умов роботи.
Якщо вам надійшла підозріла пропозиція щодо використання банківського рахунку або проведення фінансових операцій – варто припинити спілкування та повідомити правоохоронні органи.
Що робити, якщо ви вже стали дропом
Якщо ви зрозуміли, що ваш рахунок використовують у незаконній схемі, необхідно:
- негайно припинити будь-які контакти з організаторами;
- заблокувати банківську картку та доступ до онлайн-банкінгу;
- звернутися до банку та повідомити про підозрілі операції;
- подати заяву до правоохоронних органів;
- зберегти листування, номери телефонів та іншу інформацію, пов’язану зі схемою.
Бюро економічної безпеки України закликає громадян відповідально ставитися до власних фінансових даних та пам’ятати: пропозиція легкого заробітку за використання банківської картки може бути частиною злочинної схеми з серйозними правовими та фінансовими наслідками.