Резерв сумнівних боргів мікропідприємства у 2026 році: коли і як визнаються витрати (аудіоверсія)

Станом на 01.01.2026 у мікропідприємства обліковувалася дебіторська заборгованість покупця за поставлений товар, яка залишалася непогашеною на дату подання декларації з податку на прибуток за 2025 рік. Підприємство прийняло рішення створити резерв сумнівних боргів. Коли і як визнаються витрати?

Відповідно до п. 7 розд. I НП(С)БО 25 мікропідприємства мають право не створювати резерв сумнівних боргів (РСБ) та відображати поточну дебіторську заборгованість у балансі за її фактичною сумою. Якщо підприємство вирішує формувати резерв, відповідне рішення та обраний метод його розрахунку необхідно закріпити в наказі про облікову політику.

При цьому порядок бухгалтерського відображення резерву залежить від того, який підхід до обліку дебіторської заборгованості застосовувався раніше, а також від дати виникнення обставин, що свідчать про сумнівність її погашення.

Ситуація 1. Підприємство раніше не створювало резерв сумнівних боргів

Якщо у 2025 році мікропідприємство користувалося правом не створювати РСБ, а у 2026 році вирішило перейти до його формування, таке рішення необхідно оформити шляхом внесення змін до наказу про облікову політику. При цьому, зміна облікової політики повинна бути обґрунтованою та відповідати умовам, передбаченим п. 9 НП(С)БО 6, зокрема забезпечувати достовірніше відображення господарських операцій у фінансовій звітності.

В описаній ситуації йдеться про зміну облікової політики, а не про виправлення бухгалтерської помилки, оскільки попередній порядок обліку відповідав вимогам НП(С)БО 25.

Відповідно до п. 10 НП(С)БО 10, нарахування суми РСБ відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат проведенням: Дт 944 Кт 38. Оскільки рішення про створення резерву та оцінка боргу як сумнівного здійснюються у 2026 році, витрати мають бути визнані саме у відповідному звітному періоді 2026 року (у кварталі/році прийняття рішення).

Приклад 1.

У 2025 році мікропідприємство не створювало РСБ, що було передбачено його обліковою політикою. Станом на 31.12.2025 дебіторська заборгованість покупця становила 200 000 грн. Підприємство не мало інформації про фінансові труднощі покупця або інші обставини, які свідчили б про сумнівність погашення боргу.

У березні 2026 року покупець припинив господарську діяльність та повідомив про неможливість погасити заборгованість. У квітні 2026 року підприємство прийняло рішення перейти до формування РСБ.

У такій ситуації необхідно внести зміни до облікової політики та визначити порядок їх застосування відповідно до НП(С)БО 6. Оскільки ознаки сумнівності виникли лише у 2026 році, підстав для визнання відповідних витрат у звітності за 2025 рік немає. За умови перспективного застосування нової політики резерв відображають у 2026 році.

Приклад 2.

У 2025 році мікропідприємство правомірно не створювало РСБ. Водночас станом на 31.12.2025 воно мало дебіторську заборгованість у сумі 300 000 грн, щодо якої вже існували документально підтверджені ознаки сумнівності.

У 2026 році підприємство вирішило змінити облікову політику та формувати резерв за методом абсолютної суми сумнівної заборгованості.

У такому випадку необхідно оцінити вплив зміни облікової політики на показники попередніх періодів. Якщо цей вплив можна достовірно визначити, застосовують ретроспективний порядок, передбачений НП(С)БО 6, зокрема коригують відповідні показники власного капіталу та порівняльну інформацію.

Якщо підприємство змінює облікову політику з 01.01.2026 та відображає перехідні залишки через капітал (Дт 44 Кт 38), сума такого резерву не визнається витратами звітного періоду.

При цьому ретроспективне відображення зміни облікової політики не слід ототожнювати з виправленням помилки у декларації з податку на прибуток за 2025 рік. Податкові наслідки оцінюють окремо з урахуванням правил ПКУ. Зокрема, для платників податку на прибуток, які не застосовують різниці за пп. 134.1.1 ПКУ, відображення резерву через рахунок 44 призведе до повної втрати податкових витрат, адже вони не зменшать фінансовий результат до оподаткування ані у 2025, ані у 2026 році.

Ситуація 2. Підприємство вже передбачило створення резерву в обліковій політиці

Якщо у 2025 році обліковою політикою підприємства було передбачено формування РСБ, але резерв не нарахували за наявності відповідних підстав, необхідно розглянути питання виправлення бухгалтерської помилки.

Відповідно до п. 4 НП(С)БО 6 виправлення помилок, допущених під час складання фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на його величину.

Приклад 3.

Наказом про облікову політику підприємства на 2025 рік передбачено створення РСБ за методом абсолютної суми сумнівної заборгованості.

Станом на 31.12.2025 заборгованість покупця становила 150 000 грн. Покупець перебував у процедурі банкрутства, а підприємство мало документальне підтвердження високого ризику неповернення коштів. Проте резерв під цю заборгованість не було нараховано.

Якщо підприємство мало сформувати резерв станом на 31.12.2025, його ненарахування є бухгалтерською помилкою. У такому випадку необхідно застосувати порядок виправлення помилок, передбачений НП(С)БО 6, та оцінити необхідність уточнення фінансової і податкової звітності за 2025 рік.

Ситуація 3. Ознаки сумнівності заборгованості виникли після завершення 2025 року

Окремо необхідно враховувати положення НП(С)БО 6 щодо подій після дати балансу.

Якщо інформація, отримана після 31.12.2025, лише підтверджує обставини, які існували на дату балансу, вона може вимагати коригування відповідних показників звітності за 2025 рік з урахуванням облікової політики підприємства.

Якщо ж обставини, що спричинили сумнівність боргу, виникли після дати балансу, вони не є підставою для автоматичного нарахування резерву за 2025 рік.

Приклад 4.

Станом на 31.12.2025 покупець своєчасно виконував договірні зобов'язання, а строк оплати за поставлений товар ще не настав. У лютому 2026 року покупець зазнав значних фінансових втрат і припинив розрахунки з постачальниками.

За таких обставин ризик неповернення заборгованості виник у 2026 році. Тому сама наявність дебіторської заборгованості станом на 31.12.2025 не є підставою для визнання резерву у звітності за 2025 рік.

За умови застосування підприємством політики формування РСБ відповідний резерв нараховують у 2026 році, коли виникли підстави для визнання заборгованості сумнівною.

Вибір методу розрахунку резерву сумнівних боргів

Згідно з п. 8 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» величину резерву визначають одним із двох методів:

  • метод абсолютної суми сумнівної заборгованості — на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів;
  • метод застосування коефіцієнта сумнівності — на підставі розрахованого коефіцієнта сумнівності.

Для ситуації, коли мікропідприємство має заборгованість конкретного покупця, доцільно застосовувати метод абсолютної суми сумнівної заборгованості. Він дозволяє оцінити ризик неповернення боргу з урахуванням фінансового стану покупця, строків прострочення та інших підтверджених обставин.

Обраний метод необхідно закріпити в наказі про облікову політику, а суму резерву підтвердити відповідним бухгалтерським розрахунком.

Висновки

  • Мікропідприємство має право не створювати резерв сумнівних боргів. Рішення про його формування необхідно закріпити в обліковій політиці, а витрати визнавати у періоді виникнення відповідних підстав з урахуванням вимог НП(С)БО 6 і НП(С)БО 10;
  • Якщо у 2026 році підприємство змінює облікову політику, порядок відображення резерву залежить від можливості ретроспективного застосування змін. Коригування через рахунок 44 не формує витрат поточного періоду та може мати несприятливі податкові наслідки;
  • Якщо резерв не було нараховано у 2025 році всупереч чинній обліковій політиці, це може бути бухгалтерською помилкою, що потребує виправлення. Якщо ж ознаки сумнівності виникли лише у 2026 році, резерв відображають у відповідному звітному періоді 2026 року.