Відрядження у вихідний у 2026 році: оплата праці водія та день відпочинку за КЗпП (аудіоверсія)

Коротка відповідь

Для водія керування автомобілем є виконанням прямих трудових обов’язків, тому залучення його до поїздки у вихідний день оформлюється як робота у вихідний і може (та має) оплачуватися у подвійному розмірі (або компенсуватися відгулом з оплатою в одинарному розмірі).

Наданий інший день відпочинку (відгул) за день вибуття чи прибуття не оплачується; за день у дорозі працівнику виплачуються лише добові.

Обґрунтування

1. Оплата вихідного дня для водія в дорозі

Трудова функція водія: На відміну від звичайних працівників-пасажирів, для яких час проїзду є лише перебуванням у дорозі, водій під час руху керує транспортним засобом, тобто фактично виконує свої трудові обов'язки.

Порядок компенсації: Якщо за наказом про відрядження або графіком поїздка водія припадає на його вихідний день, це кваліфікується як робота у вихідний день. Відповідно до ст. 72 КЗпП, така робота компенсується за згодою сторін:

• або виплатою грошової компенсації у подвійному розмірі за фактично відпрацьовані години за правилами ст. 107 КЗпП (інший день відпочинку при цьому не надається);
• або наданням іншого дня відпочинку (у цьому разі години роботи у вихідний оплачуються в одинарному розмірі, але не нижче середнього заробітку за ст. 121 КЗпП).

Підприємство має повне право і пряму законодавчу підставу здійснювати водієві подвійну оплату, якщо такий спосіб компенсації прямо погоджений і закріплений у наказі про відрядження (залучення до роботи у вихідний день).

2. Оплата дня відпочинку (відгулу) за вибуття/повернення працівника

День у дорозі: Якщо звичайний працівник (пасажир) виїжджає або повертається з відрядження у вихідний день, він не виконує трудової функції. За цей календарний день йому обов’язково виплачуються добові витрати відповідно до ст. 121 КЗпП.

Оплата відгулу

Згідно з п. 10 та п. 11 розділу I Інструкція №59 (яка є обов'язковою для бюджетників та орієнтиром для комерційних підприємств у Положенні про відрядження), за день вибуття у вихідний день після повернення надається інший день відпочинку, а за день повернення такий день може надаватися.

Сам наданий день відпочинку (відгул) оплаті не підлягає. Працівник у цей день звільняється від роботи без збереження заробітної плати, оскільки компенсацією за проведений у дорозі вихідний день є саме надання вільного часу від роботи та нараховані добові за день поїздки.

Підприємство небюджетної сфери за власним бажанням може передбачити у колективному договорі чи трудовому договорі додаткові оплати або преміювання за незручності виїзду у вихідні, проте прямого законодавчого обов’язку оплачувати такий день відпочинку немає.