Прощення 50% боргу у 2026 році: ризики з податку на прибуток і ПДВ (аудіоверсія)

Прийняття рішення про звільнення покупця від обов’язку оплати частини поставленої продукції суттєво трансформує правову та податкову природу такої операції. Хоча первинне постачання мало оплатний характер, контролюючі органи розглядають анульовану частку боргу як безоплатну передачу майна на підставі пп. «а» пп. 14.1.13 ПКУ.

Податок на прибуток

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, об'єкт оподаткування формується виходячи з бухгалтерського фінансового результату до оподаткування, скоригованого на різниці, передбачені Кодексом.

Малодохідні платники, які офіційно прийняли рішення про незастосування податкових різниць, відображають операцію суто за правилами національних стандартів чи МСФЗ: сума списаної дебіторської заборгованості визнається витратами періоду та зменшує бухгалтерський прибуток без подальших коректив.

Високодохідні платники (а також ті, хто застосовує різниці добровільно) стикаються з вимогами підпункту 140.5.10 ПКУ. Згідно з роз'ясненням ДПС (зокрема, ІПК від 15.09.2026 р. №5495/ІПК/99-00-21-02-02, яке ми аналізували в статті: «Знищений товар і прощений борг: роз'яснення ДПС щодо ПДВ та податку на прибуток у 2026 році»), якщо борг прощається суб'єкту, який не сплачує податок на прибуток на загальних підставах (наприклад, платнику єдиного податку), або пов’язаній особі – платнику податку на прибуток, що задекларувала збитки за минулий рік, підприємство зобов’язане збільшити свій фінансовий результат на всю суму прощеної заборгованості. Якщо ж контрагент є стандартним прибутківцем без таких статусів, коригувальна різниця не застосовується, і операція впливає лише через бухгалтерський фінрезультат.

Податок на додану вартість

Очікування постачальника щодо можливості зменшити нараховані податкові зобов’язання шляхом складання та реєстрації розрахунку коригування (РК) фіскали категорично відкидають (див. наведену вище ІПК). При первісному відвантаженні виникли податкові зобов'язання за «першою подією» (п. 187.1 ПКУ), було складено та зареєстровано податкову накладну.

Податківці наголошують, що положення пп. 192.1 ПКУ дають право на коригування податкових зобов'язань виключно за трьох умов: зміна договірної вартості (ціни), повернення товарів або повернення попередньої оплати. Припинення грошового зобов’язання на підставі статті 605 Цивільного кодексу України не вважається поверненням товару та, на переконання податкової, не є переглядом ціни. Отже, підстав для складання РК немає, а первинно нараховані податкові зобов’язання в повному обсязі залишаються у продавця.

Оптимальна альтернатива

Щоб уникнути фіскальної кваліфікації безоплатної роздачі та втрати права на коригування ПДВ, доцільніше оформити не прощення боргу, а ретроспективну зміну (зменшення) ціни товару шляхом укладення додаткової угоди. У такому разі виникає пряма норма пункту 192.1 ПКУ щодо зміни компенсації, яка дозволяє законно зареєструвати РК на зменшення зобов’язань (з урахуванням правила мінбази за п. 188.1 ПКУ).

Висновки

• Прощення покупцеві боргу переводить відповідну частину товару в категорію безоплатно наданого, що для високодохідних підприємств створює ризик збільшення об'єкта оподаткування податком на прибуток за правилами підпункту 140.5.10 ПКУ;
• Продавець не має права зменшити нараховані податкові зобов'язання з ПДВ через розрахунок коригування, оскільки контролери не визнають анулювання боргу зміною ціни або поверненням товару за пунктом 192.1 ПКУ;
• Безпечнішим практичним рішенням є перегляд вартості поставленої продукції через додаткову угоду про зменшення ціни, що забезпечує легітимне коригування ПДВ без кваліфікації правочину як дарування.