Українська Рада Бізнесу (УРБ), яка об’єднує 132 бізнес-асоціації, членами яких є 27 тисяч підприємств різних галузей економіки, та створена для консолідації бізнесу й реалізації суспільно важливих реформ задля сталого економічного розвитку країни, висловлює Вам свою повагу та звертається з таким.
Фахівці Української Ради Бізнесу детально проаналізували положення постанови Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 року № 1092 зі змінами, внесеними постановою № 1128 та пропонують невідкладно вдосконалити механізм їх застосування.
Запроваджені вимоги мають сприяти захисту життя і здоров’я працівників та відвідувачів. Водночас для їх практичного виконання бізнесу необхідні зрозумілі правила, доступ до належної захисної інфраструктури та чітке розмежування відповідальності між державою, органами місцевого самоврядування, власниками приміщень і суб’єктами господарювання. Особливо гостро ці питання постають перед малим і середнім бізнесом та підприємствами, що працюють у прифронтових громадах.
Фахівці УРБ вважають за необхідне вжити таких заходів:
1. Переглянути строки виконання нових вимог
Необхідно невідкладно внести зміни до відповідних нормативних актів і перенести встановлений строк виконання вимог, зокрема дедлайн 4 грудня 2026 року.
Бізнес має отримати достатньо часу для адаптації після визначення державою зрозумілих технічних критеріїв, порядку дій та забезпечення доступу до актуальної інформації про укриття.
2. Надати бізнесу чіткі технічні критерії та практичні алгоритми
Органи державної влади мають надати бізнесу зрозумілі й придатні для практичного застосування технічні параметри безпечного простору, необхідні вихідні дані та алгоритми виконання встановлених вимог. При цьому не слід запроваджувати додаткові погодження й паперові процедури, якщо вони прямо не передбачені законодавством.
Зокрема, нормативно закріпити, що направлення підприємством офіційного запиту до МВА/ДСНС про надання укриття та отримання відповіді про його відсутність (або відсутність відповіді у строк) є беззаперечним доказом відсутності вини підприємства та підставою для продовження роботи за умови дотримання правила двох стін та інформування відвідувачів.
Також необхідно чітко визначити документи, що підтверджують виконання вимог, і органи, уповноважені проводити відповідне оцінювання. Доцільно запровадити спрощений порядок облаштування безпечних просторів та використання мобільних укриттів.
3. Забезпечити реальну доступність укриттів
Виконання вимог не повинно залежати виключно від наявності власного укриття на території підприємства. Необхідно передбачити можливість використання спільних або загальнодоступних укриттів та інших належних засобів захисту за умови, що вони фактично доступні працівникам і відвідувачам.
Органи державної влади та місцевого самоврядування мають забезпечити надання актуальної інформації про доступні укриття, їхню місткість, маршрути до них та умови доступу під час повітряної тривоги. Обов’язки з обліку й контролю місткості захисних споруд не повинні перекладатися на підприємців, якщо відповідні питання перебувають поза межами їхніх повноважень і контролю.
Якщо місцеві військові адміністрації (МВА) чи органи місцевого самоврядування за роки війни не збудували та не поставили на облік жодного укриття в радіусі пішої доступності (300–500 м), це є бездіяльністю суб’єктів владних повноважень. Бізнес не може нести юридичну або адміністративну відповідальність (штрафи, припинення діяльності) за відсутність укриття, якщо його не створила держава.
4. Чітко розмежувати відповідальність за виконання вимог
Обов’язки мають визначатися з урахуванням того, хто фактично контролює відповідне приміщення, будівлю або захисну споруду. Власник або балансоутримувач має відповідати за питання, пов’язані зі станом будівлі та спільної інфраструктури, а орендар — за заходи, виконання яких перебуває в межах його контролю та можливостей.
Від бізнесу не можна вимагати виконання робіт або забезпечення умов, що залежать від рішень власника будівлі, балансоутримувача чи органів місцевого самоврядування.
Орендарі приміщень юридично та технічно позбавлені можливості здійснювати реконструкцію, капітальні будівельні роботи чи зведення бетонних конструкцій у маніпулятивних або зафрахтованих приміщеннях. Нормативно-правові акти мають прямо забороняти висувати до орендарів вимоги щодо капітального облаштування споруд цивільного захисту, якщо це зачіпає несучі конструкції будівлі або майно власника.
Також необхідно визначити мінімальний перелік дій, яких суб’єкти господарювання мають вживати під час повітряної тривоги.
5. Передбачити фінансову підтримку для виконання вимог
Для малого та середнього бізнесу необхідно розробити механізми співфінансування технічних обстежень, розрахунків і облаштування безпечних просторів, а також створення спільних укриттів. Особливу увагу слід приділити підприємствам у прифронтових громадах, де можливості самостійно фінансувати такі заходи суттєво обмежені.
Доцільно передбачити використання державних і місцевих програм підтримки, залучення міжнародної донорської допомоги, пільгове кредитування, надання державних гарантій, запровадження податкових стимулів та компенсацію частини витрат на будівництво або придбання укриттів.
6. Забезпечити прозорі та пропорційні правила контролю
Необхідно оприлюднити правові підстави проведення перевірок, перелік необхідних документів і критерії оцінювання виконання вимог. Контроль має враховувати фактичні можливості підприємства виконати відповідні обов’язки та не створювати невиправданого адміністративного тиску.
Доцільно за участю Державної регуляторної служби України оцінити регуляторне навантаження на малий бізнес і, за потреби, провести аналіз регуляторного впливу.
Необхідно також закріпити правові гарантії для керівників суб’єктів господарювання, які добросовісно виконали встановлені вимоги. Під час визначення відповідальності слід ураховувати конкретні обов’язки особи, реальну можливість їх виконання, наявність вини та причинно-наслідковий зв’язок між її діями чи бездіяльністю і відповідними наслідками.
Запровадити офіційний мораторій на застосування штрафних санкцій та заходів реагування (закриття/зупинення діяльності) для суб’єктів господарювання, які вжили доступних заходів (правило двох стін, інструктаж, офіційний запит до МВА/ДСНС щодо наявності укрить), але не мають змоги забезпечити укриття через його фізичну відсутність у районі.
7. Врахувати особливості дистанційної та надомної роботи
Необхідно передбачити в нормативно-правових актах, що належно оформлена дистанційна або надомна робота поза приміщеннями роботодавця враховується під час визначення необхідних заходів захисту працівників.
Для таких працівників вимоги щодо обстеження приміщень роботодавця, розрахунків вибухового тиску та облаштування безпечного простору не повинні застосовуватися автоматично лише на підставі факту існування трудових відносин.
8. Визначити зрозумілі правила роботи підприємств під час повітряних тривог
Необхідно встановити чіткі та диференційовані правила організації роботи підприємств залежно від рівня загрози, характеристик об’єкта та можливостей забезпечення належного захисту працівників і відвідувачів.
Для суб’єктів господарювання, безперебійне функціонування яких має важливе значення для забезпечення населення товарами, послугами та лікарськими засобами, доцільно передбачити окремий режим роботи з посиленими заходами інформування та безпеки. При цьому слід враховувати специфіку їхньої діяльності та розгалуженість мережі місць провадження діяльності на території України.
Чітко розмежувати регулювання: під час Жовтого рівня (загроза БПЛА) дозволити підприємствам сфери послуг (включаючи фінансові установи, страхові компанії, побутове обслуговування) продовжувати діяльність за умови інформування персоналу/клієнтів та наявності безпечного простору (двох стін), без обов’язкового виведення людей до капітальних укриттів, яке має залишатися обов’язковим виключно для Червоного рівня (ракетна небезпека).
Доцільно також визначити модель безперервності економічної діяльності, зокрема умови, за яких підприємство може продовжувати роботу під час повітряної тривоги, а також наслідки й компенсаційні механізми у випадках, коли держава вимагає припинення діяльності.
З огляду на викладене, просимо Кабінет Міністрів України:
- Доручити відповідальним центральним органам виконавчої влади невідкладно підготувати зміни до постанов № 1092 та № 1128, передбачивши перенесення встановленого строку виконання вимог і надання бізнесу достатнього перехідного періоду для адаптації до нових правил.
- Забезпечити оприлюднення чітких технічних критеріїв та практичних алгоритмів оцінювання й облаштування безпечних просторів, визначити необхідні вихідні дані, перелік документів і порядок підтвердження виконання вимог без запровадження необґрунтованих додаткових погоджень.
- Доручити ДСНС та органам місцевого самоврядування актуалізувати інформацію про доступні захисні споруди, їхню місткість, доступність, маршрути до них і порядок доступу під час повітряних тривог, а також забезпечити належне інформування бізнесу. Передбачити можливість використання спільних і загальнодоступних укриттів як альтернативи облаштуванню власного укриття за умови фактичної доступності захисту.
- Визначити чіткий розподіл відповідальності між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, власниками й балансоутримувачами будівель та орендарями з урахуванням їхніх повноважень, договірних зобов’язань і фактичної можливості виконувати відповідні вимоги.
- Передбачити механізми державної та місцевої підтримки бізнесу для проведення необхідних обстежень, розрахунків і облаштування безпечних просторів, зокрема шляхом співфінансування, пільгового кредитування та залучення міжнародної технічної й донорської допомоги. Пріоритетну увагу приділити малому та середньому бізнесу й підприємствам у прифронтових громадах.
- Опрацювати диференційовані вимоги до організації роботи підприємств під час повітряних тривог, ураховуючи рівень загрози, характеристики об’єкта, кількість працівників і відвідувачів, доступність укриттів та значення підприємства для забезпечення населення товарами й послугами.
- Окремо врегулювати застосування вимог до працівників, які офіційно працюють дистанційно або надомно поза приміщеннями роботодавця шляхом внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 року № 1092 та від 17 вересня 2026 року № 1128. Врахувати особливості дистанційної та надомної роботи, чітко визначивши, що наявність чинного внутрішнього Наказу про дистанційну роботу звільняє суб’єкта господарювання від обов’язку проведення обстежень будівельних конструкцій та облаштування безпечних просторів для тих працівників, які виконують обов’язки поза межами території Роботодавця.
- Забезпечити прозорість і пропорційність державного контролю за виконанням нових вимог: оприлюднити правові підстави, критерії та перелік документів для перевірок, оцінити регуляторне навантаження на малий бізнес за участю Державної регуляторної служби України та опрацювати правові гарантії для суб’єктів господарювання, які добросовісно виконують установлені обов’язки.
- Ініціювати робочу зустріч за участю представників органів влади, ДСНС, органів місцевого самоврядування та бізнес-об’єднань для узгодження необхідних змін, визначення відповідальних виконавців і строків їх реалізації, а також напрацювання практичних рішень для територій із дефіцитом укриттів.
З повагою,
Бізнес-асоціації — члени Української Ради Бізнесу