
Розрахунок прирівнюється до податкової декларації
- За п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ грошове зобов’язання – це сума коштів, яку платник має сплатити до бюджету (податок, інші платежі, штрафи, пеня).
- Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПКУ розрахунок (у т.ч. розрахунок частини чистого прибутку/дивідендів), що подається до контролюючих органів згідно з іншим законодавством, прирівнюється до податкової декларації.
- Отже, до такого Розрахунку застосовуються загальні правила виправлення помилок за ст. 50 ПКУ.
Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку затверджена наказом Мінфіну від 12.01.2021 № 4.
Загальні правила самовиправлення (ст. 50 ПКУ)
Якщо платник у межах строків давності (ст. 102 ПКУ) самостійно виявляє помилки у поданому раніше розрахунку/декларації:
- він зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок за формою, чинною на час подання,
або - має право не подавати уточнюючий розрахунок, а виправити показники у складі декларації (розрахунку) за наступний податковий період.
Якщо самостійно виявлено заниження грошового зобов’язання, то (за винятком випадків п. 50.2 ПКУ) платник:
а) або подає уточнюючий розрахунок і до його подання сплачує:
- суму недоплати;
- штраф 3 % від суми недоплати;
б) або відображає суму недоплати у складі декларації/розрахунку за період, наступний за періодом виявлення помилки,
- при цьому суму недоплати збільшує на штраф 5 %;
- відповідно збільшується загальна сума грошового зобов’язання з цього платежу.
Якщо платник подає нову декларацію/Розрахунок до закінчення граничного строку подання за цей період, штрафи за п. 50.1 ст. 50 ПКУ не застосовуються.
Способи виправлення помилок у Розрахунку
Платник, який самостійно виявив заниження або завищення суми частини чистого прибутку/дивідендів на держчастку, може обрати один із двох варіантів:
- Подати уточнюючий Розрахунок за формою, чинною на день подання;
- Виправити помилки у складі звітного (звітного нового) Розрахунку за поточний період – через додаток ВП.
Враховуються строки давності за ст. 102 ПКУ.
Виправлення через додаток ВП (у складі звітного/звітного нового Розрахунку)
У додатку ВП передбачено таблицю 3 «Результати виправлення помилки(ок)9» (рядки 17–20), а її показники переносяться до блоку «Виправлення помилок(ки)10» основного Розрахунку.
У разі подання звітного (звітного нового) Розрахунку:
-
рядок 17 таблиці 3 – сума збільшення/зменшення частини чистого прибутку/дивідендів до сплати,
- шляхом порівняння рядка 13 поточного Розрахунку та рядка 13 Розрахунку, що уточнюється;
-
рядок 18 таблиці 3 – сума збільшення/зменшення частини чистого прибутку/дивідендів до сплати,
- якщо коригування пов’язане зі зміною базового нормативу відрахувань (порівнюються рядки 15, 16 поточного Розрахунку та тих, що уточнюються);
-
рядок 19 таблиці 3 – сума штрафу 5 %, якщо виявлено заниження (недоплату) і виправлення здійснюється саме через додаток ВП у звітному/звітному новому Розрахунку;
-
рядок 20 таблиці 3 – сума пені, нарахованої платником самостійно за п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (на суму заниження за весь період прострочення).
Показники рядків 17–20 таблиці 3 переносяться до відповідних рядків блоку «Виправлення помилок(ки)10» Розрахунку.
Виправлення через уточнюючий Розрахунок
При поданні уточнюючого Розрахунку:
-
у рядку 4 зазначається:
- відмітка про період, який уточнюється («І квартал», «Півріччя», «Три квартали», «Рік»);
- відповідний рік;
-
рядки 17, 18, 20 блоку «Виправлення помилок(ки)10» заповнюються аналогічно рядкам 17, 18, 20 таблиці 3 додатку ВП;
-
у рядку 21 самостійно нараховується сума штрафу 3 % від суми заниження (недоплати), якщо виправлення здійснюється шляхом подання уточнюючого Розрахунку.
Фінзвітність як невід’ємна частина Розрахунку
Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ:
- фінансова звітність є невід’ємною частиною Розрахунку;
- у разі подання уточнюючого Розрахунку або додатку ВП у складі звітного (звітного нового) Розрахунку платник повторно подає відповідні форми фінзвітності за період, який уточнюється;
- показники фінансової звітності мають корелювати з виправленими сумами чистого прибутку, що стали базою для перерахунку частини чистого прибутку/дивідендів.
Практичний висновок
- Помилки в Розрахунку частини чистого прибутку/дивідендів на держчастку виправляються за загальними правилами ст. 50 ПКУ.
- Платник обирає спосіб:
- уточнюючий Розрахунок – штраф 3 % + пеня;
- додаток ВП до звітного/звітного нового Розрахунку – штраф 5 % + пеня.
- У будь-якому варіанті виправлення потрібно узгодити показники фінансової звітності з оновленими сумами чистого прибутку, що впливають на суму відрахувань до бюджету.