Суб’єкти господарювання, які приймають оплату за товари чи послуги, дедалі частіше використовують QR‑коди – замість карткових терміналів або поряд з ними. Податкова роз’яснила, у яких випадках оплата за QR‑кодом вимагає застосування РРО/ПРРО, а коли це вважається звичайним банківським переказом без РРО.
Коли потрібен РРО / ПРРО?
Закон України № 265/95‑ВР зобов’язує застосовувати РРО/ПРРО у визначених випадках при:
- продажу товарів;
- наданні послуг;
- приймання готівки для виконання платіжних операцій.
Розрахунковою операцією, зокрема, є:
- приймання від покупця готівки, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів/послуг;
- оформлення розрахункового документа при оплаті товару/послуги банківською платіжною карткою.
До розрахункових операцій для цілей Закону № 265 також належать розрахунки під час організації та проведення азартних ігор.
Водночас:
- РРО/ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій,
- за винятком окремих випадків, зокрема приймання готівки комерційними агентами банків / небанківських платіжних установ через ПТКС (крім ПТКС виключно для «зняття» коштів).
Отже, ключове питання: чи є конкретний вид оплати «розрахунковою операцією» чи банківським переказом?
Що таке QR‑код і чим він не є?
За правилами НБУ (постанова № 68):
- QR‑код – це двовимірний штрих‑код, який містить інформацію про отримувача коштів та інші реквізити операції з переказу;
- після сканування дані розкодовуються як пропозиція здійснити платіж і відображаються в платіжному застосунку чи іншій системі.
Важливий акцент:
QR‑код сам по собі не є електронним платіжним засобом.
Тому для РРО‑наслідків важливо не те, що платник «щось сканує», а як саме продавець отримує кошти:
- як банківський переказ на рахунок (IBAN), чи
- як оплату з використанням електронного платіжного засобу (картка, гаманець тощо) з оформленням розрахункового документа.
Коли оплата за QR‑кодом без РРО
Якщо:
- у QR‑коді закодовано повні банківські реквізити рахунку суб’єкта господарювання у форматі IBAN,
- покупець, відсканувавши код, здійснює кредитовий переказ на рахунок продавця (фактично – як звичайне «платіжне доручення» через застосунок чи інтернет‑банк),
то:
- така операція розглядається як банківський переказ коштів на рахунок;
- РРО/ПРРО не застосовується.
Якщо QR‑код лише автоматично підставляє реквізити IBAN, але сама оплата є безготівковим переказом на рахунок.
Коли РРО / ПРРО обов’язковий при оплаті за QR
Інша ситуація:
- якщо QR‑код не містить IBAN‑реквізитів рахунку продавця,
- а вказує на інший електронний платіжний засіб (наприклад, платіжний шлюз, гаманець, оплату як карткову операцію через еквайринг тощо),
- тобто фактично проводиться розрахункова операція з оформленням розрахункового документа,
тоді:
- застосування РРО/ПРРО обов’язкове;
- QR‑код у цьому випадку просто є альтернативним способом ініціювати еквайрингову/платіжну операцію, яка для Закону № 265 вважається розрахунковою.
Висновки для бізнесу
1. IBAN у QR‑коді = банківський переказ → без РРО
- якщо QR‑код містить тільки реквізити рахунку в форматі IBAN і списання з клієнта йде як стандартний переказ на рахунок продавця,
– така оплата не вимагає РРО/ПРРО.
2. QR на платіжний сервіс/картковий еквайринг = розрахункова операція → з РРО
- коли QR‑код веде до оплати із застосуванням електронного платіжного засобу (картка, електронний гаманець,інтерфейс платіжної системи без прямого IBAN),
– бізнес повинен фіскалізувати таку оплату через РРО/ПРРО.
3. Формальний підхід контролюючих органів
- у разі спірних ситуацій податкова, як правило, оцінюватиме фактичний спосіб руху коштів:
- чи є це платіжним дорученням на рахунок (як при звичайному безготівковому платіжному дорученні),
- чи розрахунком із застосуванням ЕПЗ/еквайрингу.
4. Рекомендація
- при впровадженні оплати за допомогою QR‑коду доцільно отримати технічне пояснення від банку/платіжного сервісу, який саме механізм використовується (чистий IBAN‑переказ чи карткова/інша операція),
- і під це вже будувати модель застосування або незастосування РРО/ПРРО, щоб уникнути штрафів за порушення Закону № 265.
Отже, сам по собі QR‑код не звільняє бізнес від застосування РРО / ПРРО. Вирішальним є те, що саме зашифровано в коді та який платіж ініціюється: якщо це переклад на IBAN – банківська операція без РРО, якщо ж оплата через інший електронний платіжний засіб – повноцінна розрахункова операція з обов’язковим фіскальним чеком.