Податковий кодекс встановлює загальну заборону для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють видобуток або реалізацію корисних копалин, бути платниками єдиного податку. Це одна з підстав, які прямо названі у п. 291.5 ст. 291 ПКУ як обмеження для перебування на спрощеній системі.
До корисних копалин місцевого значення, зокрема, належать (відповідно до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 12.12.1994 № 827):
- сировина для хімічних меліорантів ґрунтів – вапняк, гіпс, гажа, сапропель;
- сировина для будівельного вапна та гіпсу – гіпс, крейда, вапняк;
- сировина піщана – пісок;
- сировина цегельно‑черепична та для улаштування земляного полотна, закладки виробленого простору – суглинок, супісок;
- інші корисні копалини, які не включені до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Тобто, якщо ФОП працює з корисними копалинами, потрібно спочатку з’ясувати, чи входять вони до переліку загальнодержавного значення. Якщо ні й ідеться саме про місцеві корисні копалини, реалізація такої сировини не позбавляє права бути платником єдиного податку (за умови дотримання інших критеріїв спрощеної системи).
Окремо ПКУ встановлює, що обмеження п. 291.5 ст. 291 не поширюються на платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е‑резидентів). Тобто, навіть якщо діяльність формально належала б до тих, що заборонені для «звичайних» ФОП‑єдинників, ці обмеження не застосовуються до е‑резидентів третьої групи.
Практично це означає:
- звичайним ФОП, які займаються видобутком/реалізацією корисних копалин, слід дуже уважно перевірити коди КВЕД і статус сировини за переліком № 827, щоб не втратити право на спрощену систему;
- у випадку корисних копалин загальнодержавного значення – перебування на ЄП недопустиме;
- для е‑резидентів третьої групи спеціальні обмеження п. 291.5 ПКУ не застосовуються, але це не скасовує інших вимог режиму е‑резидентства.