Податок на репатріацію за доступ до SaaS нерезидента у 2026 році: ризик роялті за ПКУ (аудіоверсія)

Ні. Плата за зазначений доступ до SaaS-платформи не є роялті і не оподатковується податком на доходи нерезидентів (податком на репатріацію) — вона кваліфікується як звичайна виручка нерезидента за надані послуги.

Кваліфікація платежу

Платіж за використання комп'ютерної програми не вважається роялті, якщо використання обмежено функціональним призначенням такої програми, а її відтворення (копіювання) обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання кінцевим споживачем). Умови договору (закритий код, відсутність права копіювання, модифікації чи розповсюдження, використання лише за функціональним призначенням) прямо відповідають цьому винятку (пп. 14.1.225 ПКУ). Визначення терміна «роялті» у ст. 14 ПКУ єдине для всього Кодексу, тому цей висновок діє однаково і для ПДВ, і для податку на доходи нерезидентів. Це узгоджується з Узагальнюючою податковою консультацією Мінфіну від 04.03.2026 №133, яка кваліфікує доступ до SaaS без передання виключних майнових прав як послугу, а не роялті.

Наслідки для податку на репатріацію та звітності

Пункт 141.4.1 ПКУ містить вичерпний перелік доходів нерезидента із джерелом їх походження з України: проценти, дивіденди, роялті (пп. «в»), фрахт та інжиніринг (пп. «г»), лізинг, нерухомість, цінні папери, брокерська винагорода та інші перелічені види доходів, а також залишкова категорія «інші доходи від провадження господарської діяльності на території України» (пп. «к»). Ця категорія прямо не охоплює «доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента».

Платіж за SaaS:

• не є роялті (діє виняток кінцевого споживача за пп. 14.1.225 ПКУ);
• не є інжинірингом — послуги функціонального доступу до платформи, технічного супроводу та користувацьких консультацій не підпадають під визначення інжинірингу за пп. 14.1.85 ПКУ (розроблення проєктів, технічні завдання, авторський нагляд тощо);
• не є фрахтом, лізингом, брокерською чи іншою прямо поіменованою в пп. 141.4.1 ПКУ послугою.

Тому вся сума щомісячної плати, включно з інтеграцією, супроводом і технічною підтримкою як допоміжними складовими єдиної послуги, кваліфікується як компенсація вартості послуг (виручка). Обов'язку утримувати податок на доходи нерезидента за ст. 141.4 ПКУ (базова ставка 15% згідно з пп. 141.4.2 ПКУ) немає. Оскільки виплата є виручкою за послуги і взагалі не є об'єктом оподаткування за пп. 141.4.1 ПКУ, додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств на цю операцію не заповнюється і не подається.

Зверніть увагу!

Кваліфікація платежу як послуги (а не роялті) означає, що для резидента України — платника податку виникає обов'язок нарахувати ПДВ за правилами отримання послуг від нерезидента на митній території України відповідно до ст. 186 та ст. 208 ПКУ.

Роль довідки про бенефіціарну власність і ст. 12 Конвенції:

Довідка про податкову резиденцію та декларація бенефіціарного власника (пп. 103.2–103.4 ст. 103 ПКУ) — це механізм застосування звільнення або зменшеної договірної ставки (за ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки — не більше 10%) до доходу, який за українським законодавством є об'єктом оподаткування. Міжнародний договір обмежує оподаткування, встановлене внутрішнім правом, але не може створювати податковий обов'язок за відсутності об'єкта в ПКУ. Оскільки підстав для оподаткування цього платежу за ст. 141.4 ПКУ немає, положення ст. 12 Конвенції та надана провайдером декларація на кваліфікацію виплати не впливають. Цей же висновок випливає зі ст. 7 Конвенції: за відсутності постійного представництва провайдера в Україні його прибуток від підприємницької діяльності оподатковується виключно в Чехії.

Водночас, з практичної точки зору, посилання провайдера на ст. 12 Конвенції — типове формальне застереження в універсальних формах нерезидентів — створює документальну невідповідність. Контролюючий орган під час перевірки може спробувати трактувати цей платіж як роялті, намагаючись донарахувати податок або вимагати відображення операції у додатку ПН. Визначальним є не декларація провайдера, а фактичний обсяг прав, переданих за договором. Первинним доказом правової природи операції є сам договір із чітко зафіксованими умовами використання функціоналу ПЗ без передання майнових прав інтелектуальної власності. За можливості варто узгодити з нерезидентом виправлення формулювань у супровідних документах або виключити пряму прив'язку до ст. 12 Конвенції.

Детальніше про розмежування IT-послуг і роялті ми писали у публікаціях:

• Кваліфікація платежу нерезиденту: послуга у сфері IT чи роялті?
• Оподаткування операцій з ПЗ та цифровим контентом: податкова консультація від Мінфіну №133 і коментар редакції

Висновки

• Оплата за невиключний доступ до SaaS-платформи підпадає під виняток «кінцевого споживача» (пп. 14.1.225 ПКУ) і не є роялті для цілей Податкового кодексу;
• Платіж кваліфікується як звичайна виручка за послуги, тому не оподатковується податком на репатріацію згідно з пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ та ст. 7 Конвенції з Чехією; додаток ПН до декларації з податку на прибуток не подається;
• Помилкове посилання нерезидента на ст. 12 Конвенції не створює податкового обов'язку за відсутності об'єкта в ПКУ, проте для мінімізації податкових ризиків документальні формулювання доцільно узгодити з контрагентом.