Законодавство дозволяє фізичним особам – підприємцям на єдиному податку в окремих випадках проводити розрахунки без РРО/ПРРО – із застосуванням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО). Ці пільги встановлені Переліком, затвердженим постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336.
ФОП‑єдинники в селах і селищах
За п. 1 Переліку ФОП – платники єдиного податку можуть не застосовувати РРО/ПРРО, якщо:
- здійснюють роздрібну торгівлю непродовольчими товарами (не підакцизними);
- працюють на території села або селища;
- використовують РК та КОРО замість РРО/ПРРО.
Але ця пільга не діє, якщо:
- у торговельному об’єкті одночасно продаються підакцизні товари;
- підприємець здійснює дистанційну торгівлю (зокрема через інтернет);
- відповідна сільська, селищна або міська рада ухвалила рішення про обов’язкове застосування РРО/ПРРО для такої діяльності.
Пересувна торгівля без РРО
П. 2 Переліку дозволяє не застосовувати РРО/ПРРО (із використанням РК та КОРО) усім суб’єктам господарювання, які:
- здійснюють роздрібну торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі:
- автомагазини, авторозвозки, автоцистерни;
- бочки, бідони;
- візки, лотки, столики тощо;
- такі засоби розташовані поза стаціонарними приміщеннями.
Ліміти обсягу розрахункових операцій
Постанова № 1336 встановлює граничні обсяги, після яких РРО/ПРРО стає обов’язковим:
1. Для ФОП‑єдинників 2–4 груп у селах/селищах (п. 1 Переліку):
- 167 мінімальних зарплат, установлених на 1 січня звітного року;
- ліміт застосовується на кожний структурний підрозділ / пункт продажу.
2. Для пересувної торгівлі (п. 2 Переліку):
- 500 тис. грн на одного суб’єкта господарювання на рік.
Якщо ці ліміти перевищені, суб’єкт господарювання:
- зобов’язаний протягом одного місяця з дати перевищення зареєструвати РРО/ПРРО;
- і надалі проводити розрахункові операції із застосуванням РРО/ПРРО.
Обов’язок повідомляти про об’єкти оподаткування
Пункт 63.3 ст. 63 ПКУ зобов’язує платників податків повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку про:
- усі об’єкти оподаткування;
- об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (торгові точки, пересувні засоби торгівлі тощо).
Це важливо, зокрема, для правильного застосування лімітів на кожний пункт продажу.
Хто й коли може працювати лише з РК і КОРО?
Отже, без РРО/ПРРО, але з РК і КОРО можуть працювати:
1. ФОП – платники єдиного податку 2–4 груп, які:
- роздрібно торгують непідакцизними непродовольчими товарами;
- розташовані в селах і селищах;
- виконують умови п. 1 Переліку;
- не перевищили ліміт у 167 МЗП на рік за кожним пунктом продажу.
2. Усі суб’єкти господарювання (ФОП і юрособи), які:
- торгують через пересувну торговельну мережу;
- не перевищили річний обсяг розрахункових операцій 500 тис. грн на одного суб’єкта.
Перевищення лімітів чи порушення умов (підакциз, дистанційна торгівля, рішення місцевої ради) автоматично тягне за собою обов’язок у стислі строки поставити РРО/ПРРО та проводити розрахунки виключно через нього.