Оподаткування фірмового та спецодягу працівників у 2026 році: ПДФО, ЄСВ, ВЗ за ІПК ДПС №1939/ІПК/99-00-24-03-03 (аудіоверсія)
Підприємство безоплатно забезпечує працівників фірмовим одягом з логотипом компанії, а окремі працівники отримують спецодяг понад встановлені норми. Чи потрібно утримувати ПДФО, військовий збір та нараховувати ЄСВ на вартість такого одягу, і як визначити базу оподаткування?
Оподаткування вартості одягу, яким роботодавець забезпечує працівників, безпосередньо залежить від виду одягу та підстав його видачі.
Спецодяг у межах установлених норм
Згідно з пп. 165.1.9 ПКУ, вартість спецодягу, безоплатно наданого роботодавцем відповідно до Закону «Про охорону праці», а також форменого одягу, який передається працівникам у тимчасове користування, не включається до оподатковуваного доходу і, відповідно, не є об'єктом ПДФО. Оскільки військовий збір відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підр. 10 розд. XX ПКУ не нараховується на доходи, звільнені від ПДФО, така вартість не оподатковується і військовим збором.
Що стосується ЄСВ, формально позиція виглядає так: якщо дохід не оподатковується ПДФО, то й базою для нарахування ЄСВ він не є. Однак варто враховувати п. 3.19 Інструкції зі статистики заробітної плати, за яким із фонду оплати праці виключається лише вартість спецодягу, виданого за чинними нормами. Аналогічно, п. 5 розділу II Переліку №1170 звільняє від ЄСВ тільки суми компенсації за самостійно придбаний спецодяг або вартість одягу, виданого в межах встановлених норм. Тобто пільга з ЄСВ прив'язана саме до дотримання норм видачі.
Спецодяг понад норми та неповернений при звільненні
Якщо роботодавець видає спецодяг понад встановлені норми без обґрунтування фактичними умовами праці, або якщо працівник при звільненні не повертає одяг, строк носіння якого ще не сплив, ситуація змінюється. Відповідно до пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ вартість такого одягу кваліфікується як додаткове благо працівника і підлягає оподаткуванню ПДФО, військовим збором, а безпечніше — і нарахуванню ЄСВ, оскільки право на пільгу з ЄСВ у такому разі втрачається. Це підтверджує і роз'яснення ДПС у категорії 103.04 «ЗІР»: «Чи підлягає оподаткуванню ПДФО вартість спеціального (форменного) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, якщо при звільнені працівник компенсує залишкову вартість цього майна роботодавцю?». Оподаткування доходу в натуральній формі здійснюється із застосуванням «натурального» коефіцієнта за пп. 164.5 ПКУ, при цьому до військового збору цей коефіцієнт не застосовується. Ставка ЄСВ становить 22% (базова) або 8,41% для працівників з інвалідністю, а базою нарахування є вартість неповерненого чи наднормового одягу.
Фірмовий (корпоративний) одяг
На відміну від спецодягу, видача фірмового одягу не передбачена законодавством і регулюється виключно внутрішніми документами підприємства — Положенням про фірмовий одяг або відповідним наказом. Саме тому пільга з пп. 165.1.9 ПКУ на фірмовий одяг не поширюється. Це прямо підтвердила ДПС в індивідуальній податковій консультації від 10.04.2025 №1939/ІПК/99-00-24-03-03: вартість безоплатно наданого фірмового одягу, яким роботодавець тимчасово забезпечує працівника, включається до його доходу як інший дохід і оподатковується ПДФО на загальних підставах із застосуванням коефіцієнта, визначеного пп. 164.5 ПКУ. Відповідно, така вартість підлягає оподаткуванню й військовим збором та ЄСВ.
ПДВ
Передача засобів індивідуального захисту в межах переліку, затвердженого Постановою №994, та в межах норм безоплатної видачі не вважається постачанням товарів для цілей ПДВ (позиція ДПС у ЗІР, 101.07: «Чи оподатковуються ПДВ операції з надання працівнику засобів індивідуального захисту (у т.ч. спеціального одягу та взуття), якщо під час звільнення працівника такі засоби працедавцю не повертаються і їх вартість утримується із заробітної плати працівника?»). Проте якщо звільнений працівник не повертає спецодяг, строк використання якого не закінчився, і його вартість утримується із заробітної плати, роботодавець — платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази, визначеної ст. 188 ПКУ: для одягу, облікованого як МШП, — це ціна придбання без ПДВ, а для одягу, віднесеного до МНМА, — балансова залишкова вартість.
Отже, підприємству варто чітко розмежувати у внутрішніх документах спецодяг, виданий у межах норм (не оподатковується), спецодяг понад норми або неповернений (оподатковується як додаткове благо), і фірмовий одяг (оподатковується завжди, оскільки не підпадає під пільгу пп. 165.1.9 ПКУ).
Читайте також: Одяг працівників згідно КЗпП та Закону про працю: порядок забезпечення, бухгалтерський облік, оподаткування
Висновки
- Пільга з ПДФО та військового збору за пп. 165.1.9 ПКУ поширюється лише на спецодяг, наданий у межах установлених законодавством норм, і не застосовується до фірмового (корпоративного) одягу;
- Вартість фірмового одягу, а також спецодягу, виданого понад норми чи неповерненого при звільненні, кваліфікується як додаткове благо працівника з оподаткуванням ПДФО, військовим збором та ЄСВ із застосуванням натурального коефіцієнта для ПДФО згідно з пп. 164.5 ПКУ;
- Неповернення спецодягу з невичерпаним строком використання тягне для роботодавця — платника ПДВ обов'язок нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, база яких залежить від обліку одягу як МШП або МНМА.