Чи зобов’язаний працівник подавати декларацію до НАЗК після демобілізації? (аудіоверсія)

Працівник звільнився за станом здоров'я з ЗСУ (отримав інвалідність ІІ групи під час служби в армії) мав звання старшого лейтинанта. Повернувся на роботу і у нього виникає питання, чи зобов'язаний він протягом 90 днів після демобілізації подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у НАЗК? Працівник служив за мобілізацією

Оскільки працівник проходив службу за мобілізацією у званні старшого лейтенанта, вимоги щодо фінансового контролю на нього взагалі не поширюються, якщо тільки він не належав до окремих виняткових категорій посадових осіб.

Пояснимо далі.

Загальне звільнення від декларування для мобілізованих

Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону про запобігання корупції, дія розділу VII цього Закону (який регулює фінансовий контроль та подання декларацій) не поширюється на військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (зокрема й офіцерського складу), крім осіб, визначених у пунктах 1–5 ч. 7 цієї статті.

Хто з мобілізованих військових зобов'язаний декларуватися

Обов'язок подавати декларацію зберігається лише для військовослужбовців, які підпадають під перелік із ч. 7 ст. 45 Закону про запобігання корупції, а саме:

  • проходять службу на посадах міністрів, їх заступників, у апаратах міністерств, інших центральних чи місцевих органів виконавчої влади, органів судової влади або відряджені на такі посади;
  • входять до складу військово-лікарських (ВЛК) чи лікарсько-летних (ЛЛК) комісій (або відряджені до них);
  • проходять службу в ТЦК та СП (крім рядового складу підрозділів охорони);
  • здійснюють підготовку, організацію, проведення чи контроль закупівель в інтересах оборони чи публічних закупівель;
  • підпадають під дію ст. 52-1 цього Закону (розвідувальні органи або особи, які здійснюють контррозвідувальну діяльність тощо).

Застосування правила «90 днів після звільнення»

Обов'язок подати декларацію протягом 90 календарних днів після звільнення з військової служби за припиненням воєнного стану (згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 45 Закону про запобігання корупції) стосується виключно тих військовослужбовців, які є суб'єктами декларування (наприклад, кадрові офіцери вищого складу чи військовослужбовці з вищенаведеного списку винятків), але мали тимчасове відтермінування через службу під час воєнного стану.

Висновок

Якщо працівник (мобілізований старший лейтенант) під час служби не перебував на посадах у ТЦК, ВЛК, Міноборони, не займався оборонними закупівлями тощо, він не є суб’єктом декларування. Жодних декларацій (ні щорічних, ні при звільненні, ні протягом 90 днів після демобілізації) йому подавати не потрібно.