Знищення імпортного товару внаслідок ракетного удару: податкові та бухгалтерські наслідки для імпортера у 2026 році (аудіоверсія)

Контрагент-нерезидент відвантажив для нашого підприємства товар через логістичну компанію. Товар був розмитнений, однак до його отримання на складі перевізника стався ракетний удар, унаслідок якого вантаж було повністю знищено. У підприємства є лише митна декларація та зобов'язання перед нерезидентом щодо оплати товару. Які подальші дії підприємства? Чи можна включити до витрат суму заборгованості перед постачальником? Які наслідки виникають з ПДВ?

Оприбуткування, списання та документальне оформлення

Наслідки такої ситуації насамперед залежать від того, чи перейшло до покупця право власності на товар на момент його знищення.

Оскільки із запитання випливає, що у підприємства вже виникло зобов'язання щодо оплати товару нерезиденту, будемо виходити з того, що право власності на товар перейшло до покупця.

У такому разі, незважаючи на фізичне знищення товару, підприємство повинне оприбуткувати його на баланс у загальному порядку. Після цього товар підлягає списанню, оскільки більше не відповідає критеріям визнання активу.

Водночас перед списанням необхідно належним чином задокументувати факт знищення товару, адже саме від цього залежатиме порядок оподаткування ПДВ (див. нижче).

Відповідно до п. 7 розд. І Положення №879, підприємство має провести інвентаризацію.

Очевидно, що зробити це можливо лише після того, як буде забезпечено безпечний доступ до місця зберігання товару та компетентні органи (ДСНС, Національна поліція тощо) завершать першочергові заходи: ліквідують наслідки обстрілу, задокументують факт ракетного удару, проведуть необхідні слідчі дії.

Спеціального порядку проведення інвентаризації у разі знищення майна внаслідок бойових дій законодавство не містить. Тому її проводить постійно діюча інвентаризаційна комісія підприємства, до складу якої, як правило, входять головний бухгалтер, матеріально відповідальна особа, профільні спеціалісти та інші компетентні працівники.

Проведення інвентаризації оформлюється наказом керівника. За її результатами комісія складає інвентаризаційний опис (або акт інвентаризації) та протокол.

У зазначених документах доцільно зафіксувати, що товари повністю знищені та не можуть використовуватися у господарській діяльності підприємства. Крім того, бажано зазначити причину знищення майна — ракетний удар РФ.

До інвентаризаційних документів доцільно додати матеріали ДСНС, Національної поліції та інших компетентних органів, які підтверджують факт ракетного удару та його наслідки.

На підставі оформлених документів підприємство списує товар з бухгалтерського обліку.

Вартість знищеного товару включається до складу інших операційних витрат відповідно до п. 20 НП(С)БО 16. При цьому здійснюється бухгалтерський запис:

  • Дт 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" — Кт 20, 28 тощо.

Зверніть увагу!

Заборгованість перед нерезидентом окремо до витрат не включається. Витрати визнаються саме через списання вартості товару, який був оприбуткований на баланс. Після оплати постачальнику кредиторська заборгованість лише погашається і на фінансовий результат не впливає.

Податок на прибуток

Податковий кодекс не передбачає спеціальних податкових різниць щодо списання запасів. Тому як малодохідники, так і високодохідники відображають списання знищених товарів відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Разом із тим, якщо товар був придбаний у нерезидента, у високодохідників можуть виникнути різниці, передбачені ст. 140 ПКУ.

Зокрема, відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на 30 % вартості придбаних товарів, якщо вони були придбані:

Сам факт знищення товару не звільняє від застосування цієї різниці.

Водночас різниця не застосовується, якщо операція не є контрольованою, а відповідність договірної ціни принципу "витягнутої руки" підтверджена відповідно до вимог ПКУ.

Якщо ж операція є контрольованою, застосовується пп. 140.5.1 ПКУ. У такому разі фінансовий результат збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною ціною придбання.

ПДВ

Ввезення товарів у митному режимі імпорту є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. «в» п. 185.1 ПКУ).

Під час митного оформлення підприємство сплачує імпортний ПДВ, який на підставі митної декларації включається до податкового кредиту. Право на податковий кредит виникає на дату сплати податку (п. 198.2 ПКУ).

Тому після знищення імпортованого товару закономірно виникає запитання: чи потрібно нараховувати компенсуючі податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ПКУ?

У мирний час відповідь була б позитивною, оскільки податкові органи традиційно розглядають знищені товари як такі, що використані поза межами господарської діяльності.

Проте під час дії воєнного стану діє спеціальна норма — п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Відповідно до неї товари, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору), не вважаються використаними в негосподарській діяльності, а тому вимоги п. 198.5 ПКУ щодо нарахування компенсуючих податкових зобов'язань не застосовуються.

У розглянутій ситуації товари були знищені внаслідок ракетного удару РФ, тобто через форс-мажорні обставини. Отже, імпортер не повинен нараховувати компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ.

Водночас підприємству необхідно мати належне документальне підтвердження причин знищення товарів.

Згідно з роз'ясненнями ДПС для застосування п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ платник повинен мати:

  • первинні документи, що підтверджують факт знищення товарів;
  • сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України або її регіональним відділенням.

Висновки

  • В разі знищення товарів внаслідок ракетного удару слід провести інвентаризацію та отримати документи від ДСНС, Національної поліції та інших компетентних органів, які підтверджують факт ракетного удару та його наслідки;
  • Оскільки право власності на знищений товар перейшло до покупця, то цей товар слід оприбуткувати після чого списати до витрат;
  • Податкових різниць щодо списання товару нормами ПКУ не передбачено;
  • Коригувати податковий кредит щодо знищеного внаслідок дій РФ товару не потрібно.