Як визначити собівартість продукції, виробленої з давальницької сировини? (аудіоверсія)

Матеріали, передані в переробку сторонній організації, обліковуються на субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. №291.

Передача сировини переробнику не призводить до її вибуття з балансу підприємства. Тому в бухгалтерському обліку така операція відображається проводкою з внутрішнього переміщення запасів: Дт 206 - Кт 201 (208, 209) – передано сировину в переробку.

Після завершення переробки готова продукція оприбутковується на рахунок 26 «Готова продукція». Вартість послуг переробника та інші витрати, безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції, включаються до її виробничої собівартості.

Отже, собівартість продукції, виготовленої з давальницької сировини, складається з:

• вартості переданої в переробку сировини;
• вартості послуг із переробки;
• транспортних витрат на доставку сировини переробнику та транспортування готової продукції на склад підприємства;
• інших прямих витрат, пов'язаних з отриманням готової продукції.

Розподіл витрат між олією та шротом

У результаті переробки ріпаку підприємство отримує два види продукції:

• основну продукцію – ріпакову олію;
• супутню продукцію – шрот.

Відповідно до п. 11 НП(С)БО 16, виробнича собівартість основної продукції зменшується на вартість супутньої продукції.

Оцінка супутньої продукції здійснюється:

• за справедливою вартістю, якщо її планується реалізовувати;
• за вартістю можливого використання, якщо вона буде використана у власній діяльності підприємства.

Нагадаємо, що справедлива вартість визначається як сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 НП(С)БО 19).

Якщо шрот планується використовувати у власному виробництві або для годівлі тварин, його вартість може визначатися виходячи з вартості аналогічних запасів з урахуванням ступеня придатності до використання (п. 2.12 Методичних рекомендацій №2).

Таким чином, собівартість олії визначається за формулою: Собівартість олії = Загальні витрати на переробку ріпаку – Вартість шроту.

При цьому шрот визнається окремим активом і оприбутковується на склад.

Документальне оформлення

Підставою для оприбуткування продукції є:

• договір на переробку давальницької сировини;
• накладна на передачу ріпаку в переробку;
• акт наданих послуг з переробки;
• звіт або акт переробника про вихід готової продукції;
• товарно-транспортні накладні (за наявності перевезення);
• прибуткові документи на оприбуткування олії та шроту.

Оцінку супутньої продукції доцільно оформити окремим внутрішнім документом, наприклад:

• Актом оцінки супутньої продукції;
• Актом про оприбуткування супутньої продукції;
• бухгалтерською довідкою.

Форму такого документа підприємство може затвердити самостійно в наказі про облікову політику.

Бухгалтерський облік

Висновки

• Передана в переробку давальницька сировина обліковується на субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку»;
• Собівартість продукції формується з вартості сировини, послуг переробки, транспортних та інших безпосередньо пов'язаних витрат;
• Якщо в результаті переробки отримано супутню продукцію (шрот), собівартість основної продукції (олії) зменшується на вартість такої супутньої продукції;
• Вартість супутньої продукції визначається за справедливою вартістю або в оцінці можливого використання та оформлюється внутрішнім первинним документом підприємства.