Держспецзв’язку оновлює перелік забороненого ПЗ: що це означає для бізнесу у 2026 році
Держспецзв’язку оновлює перелік забороненого ПЗ: що це означає для бізнесу у 2026 році
Держспецзв’язку спільно зі Службою безпеки України працює над актуалізацією відкритого переліку забороненого програмного забезпечення та мережевого обладнання, використання якого становить загрозу кібербезпеці України. Особливу увагу приділяють програмним продуктам, пов’язаним із підсанкційними компаніями та державою-агресором, зокрема рішенням на базі 1С та BAS.
Навіщо Україні перелік забороненого програмного забезпечення
Створення такого переліку передбачене Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». Його головна мета — мінімізувати кіберризики та захистити державні інформаційні ресурси, бізнес і критичну інфраструктуру від можливих загроз.
Як зазначають у Держспецзв’язку, перелік є динамічним інструментом, який постійно оновлюватиметься залежно від санкційної політики держави та рішень РНБО.
Скільки програм уже заборонено
Станом на 9 січня 2026 року до переліку було внесено 40 найменувань програмного забезпечення та комунікаційного обладнання (завантажити Перелік).
Станом на 15 червня 2026 року у переліку міститься вже 215 позицій (завантажити).
Наповнення переліку здійснюється відповідно до указів Президента України про застосування санкцій.
Водночас у Держспецзв’язку наголошують: у російських реєстрах існують сотні потенційно небезпечних продуктів, однак для їх офіційного внесення до українського списку необхідне окреме санкційне рішення.
Чому особлива увага приділяється 1С та BAS
Одним із ключових напрямів роботи залишається програмне забезпечення, пов’язане з 1С та BAS. Саме ці системи досі широко використовуються українським бізнесом для бухгалтерського, кадрового та управлінського обліку.
У Держспецзв’язку зазначають, що використання таких продуктів може створювати серйозні ризики інформаційній безпеці, особливо якщо програмне забезпечення має зв’язок із підсанкційними особами або компаніями держави-агресора.
Окремою проблемою є випадки, коли підприємства замовляють індивідуальні програмні рішення у підсанкційних компаній замість придбання готових продуктів.
Більш докладно на цю тему можна прочитати у матеріалах «Роз’яснення Держспецзв’язку щодо переліку забороненого ПЗ та обладнання» та «1C та BAS : оприлюднено перелік забороненого ПЗ».
Про те, як зазначений Перелік впливає на роботу бухгалтера ми писали у матеріалі “Ворожі програми заборонено: як це зачіпає бухгалтера у 2026 році”
Держспецзв’язку спільно зі Службою безпеки України працює над актуалізацією відкритого переліку забороненого програмного забезпечення та мережевого обладнання, використання якого становить загрозу кібербезпеці України. Особливу увагу приділяють програмним продуктам, пов’язаним із підсанкційними компаніями та державою-агресором, зокрема рішенням на базі 1С та BAS.
Навіщо Україні перелік забороненого програмного забезпечення
Створення такого переліку передбачене Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». Його головна мета — мінімізувати кіберризики та захистити державні інформаційні ресурси, бізнес і критичну інфраструктуру від можливих загроз.
Як зазначають у Держспецзв’язку, перелік є динамічним інструментом, який постійно оновлюватиметься залежно від санкційної політики держави та рішень РНБО.
Скільки програм уже заборонено
Станом на 9 січня 2026 року до переліку було внесено 40 найменувань програмного забезпечення та комунікаційного обладнання (завантажити Перелік).
Станом на 15 червня 2026 року у переліку міститься вже 215 позицій (завантажити).
Наповнення переліку здійснюється відповідно до указів Президента України про застосування санкцій.
Водночас у Держспецзв’язку наголошують: у російських реєстрах існують сотні потенційно небезпечних продуктів, однак для їх офіційного внесення до українського списку необхідне окреме санкційне рішення.
Чому особлива увага приділяється 1С та BAS
Одним із ключових напрямів роботи залишається програмне забезпечення, пов’язане з 1С та BAS. Саме ці системи досі широко використовуються українським бізнесом для бухгалтерського, кадрового та управлінського обліку.
У Держспецзв’язку зазначають, що використання таких продуктів може створювати серйозні ризики інформаційній безпеці, особливо якщо програмне забезпечення має зв’язок із підсанкційними особами або компаніями держави-агресора.
Окремою проблемою є випадки, коли підприємства замовляють індивідуальні програмні рішення у підсанкційних компаній замість придбання готових продуктів.
Більш докладно на цю тему можна прочитати у матеріалах «Роз’яснення Держспецзв’язку щодо переліку забороненого ПЗ та обладнання» та «1C та BAS : оприлюднено перелік забороненого ПЗ».
Про те, як зазначений Перелік впливає на роботу бухгалтера ми писали у матеріалі “Ворожі програми заборонено: як це зачіпає бухгалтера у 2026 році”
Держспецзв’язку оновлює перелік забороненого ПЗ: що це означає для бізнесу у 2026 році
Держспецзв’язку оновлює перелік забороненого ПЗ: що це означає для бізнесу у 2026 році
Держспецзв’язку спільно зі Службою безпеки України працює над актуалізацією відкритого переліку забороненого програмного забезпечення та мережевого обладнання, використання якого становить загрозу кібербезпеці України. Особливу увагу приділяють програмним продуктам, пов’язаним із підсанкційними компаніями та державою-агресором, зокрема рішенням на базі 1С та BAS.
Навіщо Україні перелік забороненого програмного забезпечення
Створення такого переліку передбачене Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». Його головна мета — мінімізувати кіберризики та захистити державні інформаційні ресурси, бізнес і критичну інфраструктуру від можливих загроз.
Як зазначають у Держспецзв’язку, перелік є динамічним інструментом, який постійно оновлюватиметься залежно від санкційної політики держави та рішень РНБО.
Скільки програм уже заборонено
Станом на 9 січня 2026 року до переліку було внесено 40 найменувань програмного забезпечення та комунікаційного обладнання (завантажити Перелік).
Станом на 15 червня 2026 року у переліку міститься вже 215 позицій (завантажити).
Наповнення переліку здійснюється відповідно до указів Президента України про застосування санкцій.
Водночас у Держспецзв’язку наголошують: у російських реєстрах існують сотні потенційно небезпечних продуктів, однак для їх офіційного внесення до українського списку необхідне окреме санкційне рішення.
Чому особлива увага приділяється 1С та BAS
Одним із ключових напрямів роботи залишається програмне забезпечення, пов’язане з 1С та BAS. Саме ці системи досі широко використовуються українським бізнесом для бухгалтерського, кадрового та управлінського обліку.
У Держспецзв’язку зазначають, що використання таких продуктів може створювати серйозні ризики інформаційній безпеці, особливо якщо програмне забезпечення має зв’язок із підсанкційними особами або компаніями держави-агресора.
Окремою проблемою є випадки, коли підприємства замовляють індивідуальні програмні рішення у підсанкційних компаній замість придбання готових продуктів.
Більш докладно на цю тему можна прочитати у матеріалах «Роз’яснення Держспецзв’язку щодо переліку забороненого ПЗ та обладнання» та «1C та BAS : оприлюднено перелік забороненого ПЗ».
Про те, як зазначений Перелік впливає на роботу бухгалтера ми писали у матеріалі “Ворожі програми заборонено: як це зачіпає бухгалтера у 2026 році”
Держспецзв’язку спільно зі Службою безпеки України працює над актуалізацією відкритого переліку забороненого програмного забезпечення та мережевого обладнання, використання якого становить загрозу кібербезпеці України. Особливу увагу приділяють програмним продуктам, пов’язаним із підсанкційними компаніями та державою-агресором, зокрема рішенням на базі 1С та BAS.
Навіщо Україні перелік забороненого програмного забезпечення
Створення такого переліку передбачене Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». Його головна мета — мінімізувати кіберризики та захистити державні інформаційні ресурси, бізнес і критичну інфраструктуру від можливих загроз.
Як зазначають у Держспецзв’язку, перелік є динамічним інструментом, який постійно оновлюватиметься залежно від санкційної політики держави та рішень РНБО.
Скільки програм уже заборонено
Станом на 9 січня 2026 року до переліку було внесено 40 найменувань програмного забезпечення та комунікаційного обладнання (завантажити Перелік).
Станом на 15 червня 2026 року у переліку міститься вже 215 позицій (завантажити).
Наповнення переліку здійснюється відповідно до указів Президента України про застосування санкцій.
Водночас у Держспецзв’язку наголошують: у російських реєстрах існують сотні потенційно небезпечних продуктів, однак для їх офіційного внесення до українського списку необхідне окреме санкційне рішення.
Чому особлива увага приділяється 1С та BAS
Одним із ключових напрямів роботи залишається програмне забезпечення, пов’язане з 1С та BAS. Саме ці системи досі широко використовуються українським бізнесом для бухгалтерського, кадрового та управлінського обліку.
У Держспецзв’язку зазначають, що використання таких продуктів може створювати серйозні ризики інформаційній безпеці, особливо якщо програмне забезпечення має зв’язок із підсанкційними особами або компаніями держави-агресора.
Окремою проблемою є випадки, коли підприємства замовляють індивідуальні програмні рішення у підсанкційних компаній замість придбання готових продуктів.
Більш докладно на цю тему можна прочитати у матеріалах «Роз’яснення Держспецзв’язку щодо переліку забороненого ПЗ та обладнання» та «1C та BAS : оприлюднено перелік забороненого ПЗ».
Про те, як зазначений Перелік впливає на роботу бухгалтера ми писали у матеріалі “Ворожі програми заборонено: як це зачіпає бухгалтера у 2026 році”
Держспецзв’язку оновлює перелік забороненого ПЗ: що це означає для бізнесу у 2026 році
Держспецзв’язку оновлює перелік забороненого ПЗ: що це означає для бізнесу у 2026 році
Держспецзв’язку спільно зі Службою безпеки України працює над актуалізацією відкритого переліку забороненого програмного забезпечення та мережевого обладнання, використання якого становить загрозу кібербезпеці України. Особливу увагу приділяють програмним продуктам, пов’язаним із підсанкційними компаніями та державою-агресором, зокрема рішенням на базі 1С та BAS.
Навіщо Україні перелік забороненого програмного забезпечення
Створення такого переліку передбачене Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». Його головна мета — мінімізувати кіберризики та захистити державні інформаційні ресурси, бізнес і критичну інфраструктуру від можливих загроз.
Як зазначають у Держспецзв’язку, перелік є динамічним інструментом, який постійно оновлюватиметься залежно від санкційної політики держави та рішень РНБО.
Скільки програм уже заборонено
Станом на 9 січня 2026 року до переліку було внесено 40 найменувань програмного забезпечення та комунікаційного обладнання (завантажити Перелік).
Станом на 15 червня 2026 року у переліку міститься вже 215 позицій (завантажити).
Наповнення переліку здійснюється відповідно до указів Президента України про застосування санкцій.
Водночас у Держспецзв’язку наголошують: у російських реєстрах існують сотні потенційно небезпечних продуктів, однак для їх офіційного внесення до українського списку необхідне окреме санкційне рішення.
Чому особлива увага приділяється 1С та BAS
Одним із ключових напрямів роботи залишається програмне забезпечення, пов’язане з 1С та BAS. Саме ці системи досі широко використовуються українським бізнесом для бухгалтерського, кадрового та управлінського обліку.
У Держспецзв’язку зазначають, що використання таких продуктів може створювати серйозні ризики інформаційній безпеці, особливо якщо програмне забезпечення має зв’язок із підсанкційними особами або компаніями держави-агресора.
Окремою проблемою є випадки, коли підприємства замовляють індивідуальні програмні рішення у підсанкційних компаній замість придбання готових продуктів.
Більш докладно на цю тему можна прочитати у матеріалах «Роз’яснення Держспецзв’язку щодо переліку забороненого ПЗ та обладнання» та «1C та BAS : оприлюднено перелік забороненого ПЗ».
Про те, як зазначений Перелік впливає на роботу бухгалтера ми писали у матеріалі “Ворожі програми заборонено: як це зачіпає бухгалтера у 2026 році”
Держспецзв’язку спільно зі Службою безпеки України працює над актуалізацією відкритого переліку забороненого програмного забезпечення та мережевого обладнання, використання якого становить загрозу кібербезпеці України. Особливу увагу приділяють програмним продуктам, пов’язаним із підсанкційними компаніями та державою-агресором, зокрема рішенням на базі 1С та BAS.
Навіщо Україні перелік забороненого програмного забезпечення
Створення такого переліку передбачене Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». Його головна мета — мінімізувати кіберризики та захистити державні інформаційні ресурси, бізнес і критичну інфраструктуру від можливих загроз.
Як зазначають у Держспецзв’язку, перелік є динамічним інструментом, який постійно оновлюватиметься залежно від санкційної політики держави та рішень РНБО.
Скільки програм уже заборонено
Станом на 9 січня 2026 року до переліку було внесено 40 найменувань програмного забезпечення та комунікаційного обладнання (завантажити Перелік).
Станом на 15 червня 2026 року у переліку міститься вже 215 позицій (завантажити).
Наповнення переліку здійснюється відповідно до указів Президента України про застосування санкцій.
Водночас у Держспецзв’язку наголошують: у російських реєстрах існують сотні потенційно небезпечних продуктів, однак для їх офіційного внесення до українського списку необхідне окреме санкційне рішення.
Чому особлива увага приділяється 1С та BAS
Одним із ключових напрямів роботи залишається програмне забезпечення, пов’язане з 1С та BAS. Саме ці системи досі широко використовуються українським бізнесом для бухгалтерського, кадрового та управлінського обліку.
У Держспецзв’язку зазначають, що використання таких продуктів може створювати серйозні ризики інформаційній безпеці, особливо якщо програмне забезпечення має зв’язок із підсанкційними особами або компаніями держави-агресора.
Окремою проблемою є випадки, коли підприємства замовляють індивідуальні програмні рішення у підсанкційних компаній замість придбання готових продуктів.
Більш докладно на цю тему можна прочитати у матеріалах «Роз’яснення Держспецзв’язку щодо переліку забороненого ПЗ та обладнання» та «1C та BAS : оприлюднено перелік забороненого ПЗ».
Про те, як зазначений Перелік впливає на роботу бухгалтера ми писали у матеріалі “Ворожі програми заборонено: як це зачіпає бухгалтера у 2026 році”