Тристоронній договір у ЗЕД: як закрити розрахунки? (аудіоверсія)
Підприємство уклало тристоронній договір, за яким постачальником товару є резидент Німеччини, платником - резидент України, а отримувачем товару - резидент третьої країни, який у подальшому компенсує вартість товару українському резиденту. Як документально оформити таку операцію та які податкові наслідки вона має?
Податок на додану вартість (ПДВ)
Відповідно до пп. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
У цій ситуації товар відвантажується з Німеччини безпосередньо до третьої країни та не перетинає митний кордон України. Відтак місце постачання товару знаходиться за межами митної території України.
Тому така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, а податкова накладна не складається.
Податок на доходи нерезидента
Під час перерахування коштів німецькому постачальнику за придбаний товар податок на доходи нерезидентів (податок на репатріацію) не утримується.
Згідно з пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ дохід нерезидента у вигляді виручки або іншої компенсації вартості поставлених товарів не підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидентів.
Водночас якщо постачальником виступає фізична особа — підприємець-нерезидент, можуть виникати особливості оподаткування відповідно до норм ПКУ та положень міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.
Податок на прибуток підприємств
Якщо підприємство є платником податку на прибуток, який застосовує податкові різниці, виникають ризики 30% коригування. Необхідно перевірити статус резидента третьої країни (покупця) та Німеччини (постачальника). Якщо країна реєстрації контрагента входить до Переліку КМУ №1045 (низькоподаткові юрисдикції) або його організаційно-правова форма є в Переліку КМУ №480, у підприємства виникає обов'язок збільшити фінансовий результат на 30% вартості придбання (пп. 140.5.4 ПКУ) або вартості реалізації (пп. 140.5.5-1 ПКУ).
Валютний нагляд
Операція підлягає валютному нагляду, якщо сума розрахунків перевищує незначний розмір операції, установлений НБУ (на сьогодні — еквівалент 400 тис. грн).
У разі здійснення оплати нерезиденту на суму понад зазначений ліміт банк контролюватиме дотримання граничних строків розрахунків, які у період дії воєнного стану (станом на 2026 рік) становлять 180 календарних днів (п. 14-2 Постанови НБУ №18), та вимагатиме документи, що підтверджують виконання імпортної операції (п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7).
Відповідно до пп. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7 банк завершує валютний нагляд за імпортною операцією без увезення товару на територію України, зокрема після:
- зарахування на поточний рахунок резидента коштів від нерезидента-покупця після реалізації товару за межами України (має відбутися в межах 180 днів);
- подання документів, що підтверджують використання або реалізацію товару за межами України відповідно до укладених зовнішньоекономічних договорів.
Оскільки митна декларація в Україні не оформлюється, підставою для завершення валютного нагляду будуть документи, що підтверджують поставку товару кінцевому покупцю за межами України.
Документальне оформлення
Для підтвердження здійснення операції та її належного відображення в бухгалтерському обліку доцільно мати такі документи:
1. Тристоронній договір (або два взаємопов'язані договори)
У договорі слід чітко визначити сторони операції, порядок розрахунків, умови поставки за Incoterms, пункт відвантаження (Німеччина) та пункт призначення (третя країна).
2. Інвойси (рахунки-фактури)
- вхідний інвойс від німецького постачальника на ім'я українського резидента;
- вихідний інвойс, виставлений українським резидентом покупцю в третій країні.
3. Транспортні документи
Це можуть бути CMR, авіанакладна (Air Waybill), коносамент або інший міжнародний перевізний документ, у якому відправником зазначений постачальник з Німеччини, а одержувачем — покупець у третій країні.
4. Документи, що підтверджують отримання товару
Такими документами можуть бути підписана одержувачем транспортна накладна, акт приймання-передачі товару, сертифікат отримання або інший документ, що підтверджує факт поставки.
Висновки
- Операція не є об’єктом ПДВ, бо товар не заходить на митну територію України, отже ПДВ і податкова накладна не виникають;
- При оплаті німецькому постачальнику податок на доходи нерезидента не утримується, якщо це просто компенсація вартості товару;
- Головні ризики й акценти — валютний нагляд і документи: при сумі від 400 тис. грн банк контролює строки розрахунків та вимагатиме підтвердження поставки/реалізації товару за межами України.