Показник врожайності для безмитного експорту сої та ріпаку (аудіоверсія)
Підприємство цікавиться показниками врожайності, що мають значення для здійснення безмитного експорту власновирощеної сої та ріпаку. Якими документами підтверджується факт врожайності, які існують норми та які ризики виникають у разі невідповідності (перевищення) фактичної врожайності встановленим нормам?
Закон України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» №1033-XIV не містить жодних обмежень щодо показників урожайності для звільнення від сплати мита. Однак постанова КМУ №1570 встановлює чітку вимогу для застосування пільги: показник урожайності має становити не більше 3,5 тонни з гектара. Перевищення цього порогу позбавляє експортера права на безмитне вивезення продукції.
Норми законодавства та аналіз їх застосування
Правове регулювання безмитного експорту олійних культур базується на поєднанні норм закону та постанов Кабінету Міністрів України, які на практиці встановлюють додаткові обмеження:
- Згідно зі ст. 1-1 Закону №1033-XIV (зі змінами від 16.07.2025 р.), сільгоспвиробники звільняються від сплати вивізного мита під час експорту власновирощеної сої (код УКТ ЗЕД 1201) та ріпаку (код УКТ ЗЕД 1205). Закон не висуває вимог щодо граничного рівня врожайності;
- Попри відсутність обмежень у профільному Законі, постанова КМУ №1570 (чинна з 03.12.2025 р.) впровадила відповідні обмеження. Пунктом 4 цієї Постанови визначено, що для цілей звільнення від сплати експортного мита фактична врожайність культури, задекларована в Державному аграрному реєстрі (ДАР), не може перевищувати 3,5 тонни з гектара.
Документи для підтвердження факту врожайності
Для перевірки відповідності встановленому критерію (до 3,5 т/га) використовуються такі документи:
- Державна статистична звітність: Форма №29-сг «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур» та форма №4-сг «Звіт про посівні площі»;
- Дані цифрових реєстрів: Електронна заявка, яку сільгосптоваровиробники зобов'язані подавати до системи ДАР (тут фіксуються посівні площі, валовий збір та розраховується фактична урожайність);
- Внутрішня первинна документація: Акти списання насіння та добрив, путівки на переміщення зерна з поля, облікові листи тракториста-машиніста (із прив'язкою до номерів полів та витрат пального), а також складські книги обліку.
Хоча пп. 7 Постанови КМУ №1570 зазначає, що метою моніторингу є контроль загальних обсягів (щоб експорт не перевищував валовий збір), митні органи та Торгово-промислова палата (ТПП) застосовують обмеження щодо врожайності буквально. Будь-яке перевищення показника у 3,5 т/га, навіть якщо воно є об'єктивним результатом ефективного агровиробництва (наприклад, 4,1 т/га), трактується як недотримання умов надання пільги.
Наявність показника понад 3,5 т/га стає підставою для відмови у звільненні від сплати мита. Крім того, це може ініціювати процедуру скасування раніше виданих експертних висновків ТПП, що загрожує примусовим стягненням вивізного мита за минулі періоди.
Варто враховувати, що такий норматив може розходитися з фактичними результатами діяльності підприємств (середня статистична врожайність по багатьох областях України об'єктивно перевищує цей ліміт). Проте наразі це офіційна та обов'язкова до виконання вимога, яка вимагає від бухгалтерів та керівників ретельного планування. З огляду на вимоги Постанови №1570, для безперешкодного отримання пільги з експортного мита задекларований показник урожайності має бути зафіксований на рівні не більше 3,5 т/га.
Висновки
- Закон №1033-XIV сам по собі не встановлює ліміту врожайності для безмитного експорту сої та ріпаку, але постанова КМУ №1570 фактично вводить межу: не більше 3,53,5 т/га;
- Врожайність підтверджують дані ДАР, форми держстатзвітності №2929-сг і №44-сг, а також внутрішні первинні документи господарства;
- Якщо фактична або задекларована врожайність перевищує 3,53,5 т/га, можуть відмовити у пільзі на експортне мито, скасувати висновок ТПП і донарахувати мито.