Спрощена система для ФОП: строки й підстави відмови

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Правила та строки переходу із спрощенки

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ:

• з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування.

Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ, платники ЄП, зокрема, фізичні особи – підприємці зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

1. у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками ЄП 1 і 2 груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з 01 числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2. у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками ЄП 1 і 2 груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для 3 групи, – з 01 числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3. у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками ЄП 3 групи (крім платників єдиного податку третьої групи – е-резидентів), – з 01 числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4. у разі застосування платником ЄП іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – е-резидентів), – з 01 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; при цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники ЄП 1 – 3 груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій, у т. ч. з використанням електронних грошей;
5. у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – з 01 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
6. у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником ЄП, – з 01 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7. у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників ЄП (крім платників єдиного податку третьої групи – е-резидентів) – з 01 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8. у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне 01 число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів; абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
9. у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;
10. у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Застосування ставок

Ставки, встановлені пп. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

Платники ЄП 1 групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ:

• З наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників ЄП 2 або 3 групи,
• Або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
• Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 %.
• Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

Платники ЄП 2 групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ:

• В наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників ЄП 3 групи;
• Або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
• Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%.
• Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

Платники ЄП 3 групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ:

• До суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 %, а також зобов’язані:
  • У порядку, встановленому главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, згідно ПКУ.
  • Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.