Додатковий капітал ТОВ-“єдинника” у 2026 році: ризики оподаткування внеску учасника (аудіоверсія)

Питання внесення додаткового капіталу без зміни розміру статутного капіталу є актуальним через нещодавні законодавчі зміни та традиційно фіскальну позицію податкових органів щодо доходів платників єдиного податку.

Правова природа та бухгалтерський облік внеску

З 27 серпня 2025 року набув чинності Закон №4564-ІХ, який офіційно закріпив право учасників ТОВ створювати додатковий капітал шляхом внесення вкладів без зміни номінальної вартості їхніх часток у статутному капіталі (ч. 4 ст. 12 Закону про ТОВ).

У бухгалтерському обліку такі операції відображаються на субрахунку 422 «Інший вкладений капітал». Згідно з п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід», зростання власного капіталу за рахунок внесків учасників не визнається доходом підприємства. Оскільки для платників єдиного податку 3 групи об'єкт оподаткування визначається на основі даних бухгалтерського обліку, такі надходження теоретично не мають обкладатися податком (пп. 292.1, пп. 44.1, пп. 44.2 ПКУ).

Позиція ДПС: ризик визнання безповоротною допомогою

Попри норми бухгалтерського обліку, податківці у своїх роз’ясненнях (зокрема в ІПК від 28.10.2025 р. №5710/ІПК/99-00-04-03-03 та роз'ясненнях ЗІР, категорія 108.01.02: «Чи включаються до складу доходу товариства – платника ЄП третьої групи суми грошових коштів або матеріальних цінностей, внесені ФО – учасником як додатковий капітал без зміни розміру статутного капіталу?») дотримуються фіскального підходу. Їхня логіка базується на наступному:

• Пряме звільнення від оподаткування єдиним податком передбачено лише для внесків до статутного капіталу (пп. 8 п. 292.11 ПКУ);
• Внесення коштів до додаткового капіталу без емісії корпоративних прав розглядається контролерами як отримання безповоротної фінансової допомоги (пп. 14.1.257 ПКУ);
• Як наслідок, податкова вимагає включати такі суми до складу оподатковуваного доходу платника єдиного податку за ставкою 5%.

Варто зауважити, що існує протилежна позиція Міністерства фінансів (лист від 08.12.2019 р. №11210-09-62/32343), згідно з якою додатковий капітал не є доходом для єдинника. Проте на практиці ДПС часто ігнорує це роз'яснення, надаючи пріоритет буквальному читанню ст. 292 ПКУ.

Механізми захисту та убезпечення підприємства

Щоб мінімізувати ризики донарахувань, підприємству слід забезпечити належне документальне оформлення операції:

Статутні документи

У Статуті обов'язково має бути прописана можливість формування додаткового капіталу, порядок його внесення та правовий режим (без повернення та без зміни часток).

Рішення учасників

Протокол загальних зборів має чітко визначати, що кошти вносяться саме як «внесок до додаткового капіталу» згідно зі ст. 12 Закону про ТОВ, а не як фінансова допомога.

Корпоративний договір

Додатково можна зафіксувати зобов’язання учасника щодо внеску та можливі компенсаційні механізми (наприклад, пріоритетне право на дивіденди), що підкреслить інвестиційний характер операції.

Найбільш надійним способом захисту в разі перевірки буде отримання власної індивідуальної податкової консультації (ІПК), хоча, враховуючи поточну практику, вона може бути негативною.

Читайте також:

• Варіанти внесення коштів засновником підприємству: способи та наслідки
• Додатковий капітал для ТОВ та ТДВ: переваги, ризики, бухгалтерський і податковий облік, зразки документів

Висновки

1. Законодавча легітимність

Внесення коштів до додаткового капіталу без зміни статутного є законним способом фінансування ТОВ, що закріплено у ст. 12 Закону про ТОВ (у редакції від 27.08.2025 р.).

2. Податковий конфлікт

Податкова служба схильна трактувати такі внески як оподатковуваний дохід (безповоротну фіндопомогу), оскільки пп. 292.11 ПКУ прямо звільняє лише внески до статутного капіталу.

3. Алгоритм захисту

Для зниження ризиків необхідно детально прописати процедуру в Статуті та протоколі зборів, а за потреби — готуватися до оскарження позиції ДПС, спираючись на дані бухобліку та роз’яснення Мінфіну.