Подання декларації з податку на прибуток під час простою та штрафи за її неподання (аудіоверсія)

Підприємство у І кварталі 2026 року не здійснювало жодної госпдіяльності через простій. Прибутку немає, податок до сплати нульовий. Чи маємо ми право не подавати квартальну декларацію з податку на прибуток, посилаючись на відсутність показників? І якщо ми її все ж таки не подамо, чи загрожують нам штрафи, враховуючи воєнний стан?

Ситуація, з якою ви зіткнулися, є досить поширеною, проте податкове законодавство має чіткі вимоги щодо цього питання, і просте правило «немає діяльності — немає звітів» тут не працює.

Чи можна не подавати декларацію?

На перший погляд, платники податків дійсно можуть спробувати скористатися загальною нормою пп. 49.2 ПКУ. Цей пункт дозволяє не подавати звітність до контролюючих органів, якщо у звітному періоді не виникають об'єкти оподаткування або відсутні показники, що підлягають обов'язковому декларуванню. Багато хто помилково вважає, що нульовий дохід автоматично активує це звільнення.

Однак у випадку з податком на прибуток підприємств діє інший, специфічний механізм. Ключова особливість цієї декларації полягає в тому, що її невіддільною складовою (обов'язковим додатком) є фінансова звітність юридичної особи. Відповідно до базових принципів бухгалтерського обліку, підприємство не може просто «поставити на паузу» ведення обліку. Навіть під час повного простою у вас залишаються певні залишки на рахунках, необоротні активи, зобов'язання, статутний капітал тощо, які формують бухгалтерський баланс. Тобто фінансова звітність складається у будь-якому разі, незалежно від того, чи отримали ви прибуток, чи зазнали збитків, чи мали абсолютно нульовий фінансовий результат від операційної діяльності.

Оскільки фінансова звітність завжди містить певні дані і є невід'ємною частиною податкової декларації, вимога пп. 49.2 ПКУ щодо повної «відсутності показників» не виконується. Отже, подавати декларацію з податку на прибуток за звітний період (у вашому випадку — за квартал) необхідно обов'язково.

Яка відповідальність за неподання декларації?

Якщо ви проігноруєте свій обов'язок і не подасте декларацію, до підприємства будуть застосовані фінансові санкції, чітко регламентовані пп. 120.1 ПКУ. За перше неподання або порушення строків подання декларації передбачено штраф у розмірі 340 гривень. Якщо ж протягом року контролюючий орган зафіксує повторне аналогічне порушення, сума штрафу суттєво зросте і становитиме вже 1020 гривень за кожен такий випадок.

Окрім того, податкова служба має повне право не визнати вашу декларацію поданою, якщо вона не міститиме всіх обов'язкових реквізитів, визначених ст. 48 та 49 ПКУ. Наприклад, якщо ви надішлете саму декларацію, але технічно не прикріпите до неї фінансову звітність (або не поставите відповідну позначку про наявність додатків), такий звіт не пройде перевірку і не буде прийнятий. З юридичної точки зору, неприйнята декларація прирівнюється до її неподання взагалі, що неминуче призведе до нарахування вищезгаданих штрафів. Саме тому доречно подавати звітність завчасно, щоб у разі отримання квитанції про відмову мати достатньо часу на виправлення помилок.

Читайте також: Декларація з податку на прибуток за І квартал 2026 року: інструкція із заповнення та подання

Висновки

1. Відсутність господарської діяльності та нульовий прибуток не звільняють підприємство від обов'язку подавати декларацію з податку на прибуток, оскільки її обов'язковим додатком є фінансова звітність, яка містить показники та складається безперервно;

2. За ігнорування обов'язку щодо подання звітності застосовуються штрафи згідно з пп. 120.1 ПКУ (340 грн за перше порушення та 1020 грн за повторні);

3. Подання декларації без обов'язкових додатків (зокрема, без фінансової звітності) або з порушенням заповнення обов'язкових реквізитів призводить до її неприйняття податківцями, що має ті ж самі наслідки, що й повне неподання звіту.