МПЗ-2026: що пріоритетніше — цільове призначення чи вид угідь?

Який показник є визначальним при розрахунку мінімального податкового зобов’язання: вид цільового призначення земельної ділянки чи вид сільськогосподарських угідь? Який підхід застосовується на практиці та які можливі податкові ризики?

Коротка відповідь

Для розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) визначальним є вид угідь, а не цільове призначення земельної ділянки. МПЗ нараховується виключно на площі, які за складом угідь класифікуються як сільськогосподарські угіддя.

Обґрунтування

1. Об’єкт оподаткування

Відповідно до пп. 14.1.114-2 ПКУ, МПЗ — це мінімальна величина податкового зобов’язання, пов’язана саме з власністю або користуванням земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

2. Визначення сільськогосподарських угідь

Згідно з пп. 14.1.233 ПКУ та ст. 22 ЗКУ, до таких угідь належать лише п'ять категорій:

  • рілля;
  • багаторічні насадження;
  • сіножаті;
  • пасовища;
  • перелоги.

3. Несільськогосподарські угіддя

Навіть якщо земельна ділянка має сільськогосподарське цільове призначення (наприклад, «для ведення особистого селянського господарства» або «для ведення підсобного сільського господарства»), частина її площі може бути зайнята несільськогосподарськими угіддями. До них належать землі під господарськими будівлями і дворами, польові дороги, захисні насадження тощо (пп. 14.1.123 ПКУ). На такі площі МПЗ не розраховується.

4. Джерело даних

Відомості про склад угідь містяться у Державному земельному кадастрі. Для точного розрахунку слід орієнтуватися на Витяг з Державного земельного кадастру або Витяг з Державного реєстру речових прав, де у розділі «Актуальна інформація про об’єкт нерухомого майна» зазначається конкретний вид угідь та їх площа.

Висновок

Якщо за документами цільове призначення ділянки є сільськогосподарським, але вид угідь визначено як «землі під будівлями та дворами» або інший вид несільськогосподарських угідь, обов’язок нарахування МПЗ щодо такої площі не виникає.