Подання декларації збору за паркування у разі відсутності діяльності

Наше підприємство рішенням міськради визначено платником збору за паркування. Однак протягом першого кварталу 2026 року ми фактично не здійснювали діяльність із забезпечення паркування та не надавали такі послуги. Чи зобов'язані ми в цьому випадку подавати до податкової "пусту" декларацію збору за місця для паркування за звітний квартал?

У вашій ситуації подавати податкову звітність із цього місцевого збору не потрібно. Пояснимо логіку законодавця та офіційну позицію контролюючих органів щодо цього питання детальніше.

Насамперед варто розмежувати загальний статус платника податку та фактичний обов'язок зі звітування у конкретному періоді. Те, що орган місцевого самоврядування уповноважив ваше підприємство організовувати платне паркування, дійсно робить вас потенційним платником цього збору. Проте механізм адміністрування, зокрема правила взаємодії з податковою службою та подання звітності, суворо регламентується загальнодержавними нормами Податкового кодексу України (ПКУ).

Фундаментальним критерієм, який зумовлює необхідність подання будь-якої податкової декларації, є наявність даних для її заповнення. Цей принцип чітко закріплено у пп. 49.2 ПКУ. Згідно з його нормами, суб'єкт господарювання має обов'язок звітувати перед контролюючими органами за відповідний звітний період виключно за умови, що в цьому періоді у нього фактично виникли об'єкти оподаткування, або ж наявні інші сумові чи кількісні показники, які підлягають обов'язковому декларуванню.

Якщо розглядати збір за паркування транспортних засобів, то податковий обов'язок тут нерозривно пов'язаний із процесом комерційної експлуатації відведеної території (земельної ділянки, стоянки, паркінгу). Якщо підприємство протягом усього календарного кварталу не провадило господарської діяльності з надання послуг паркування, відповідна база оподаткування не формується. Відсутність діяльності означає, що у вас немає показників (ані бази, ані податкового зобов'язання), які можна було б відобразити у відповідних графах звіту та додатках до нього.

З огляду на це, припис пп. 49.2 ПКУ звільняє вас від зайвої бюрократії: оскільки немає даних для декларування, подавати "нульовий" звіт не потрібно.

Варто зазначити, що такий логічний підхід беззаперечно підтримується фіскальними органами. Спеціалісти Державної податкової служби України у своїй базі знань «ЗІР» надають чіткі консультації з цього приводу: якщо суб'єкт господарювання тимчасово не здійснює діяльність із забезпечення паркування на відведених для цього майданчиках чи автостоянках, декларація збору за такий звітний квартал не подається.

Таким чином, ви маєте законні підстави не формувати та не відправляти звітність за перший квартал 2026 року. Жодних штрафних санкцій за неподання звіту за відсутності об'єкта оподаткування податкова служба застосувати не зможе.

Читайте також: Податкова декларація збору за місця для паркування ТЗ за І кв. 2026 р.: інструкція із заповнення та подання

Висновки:

  • Обов'язок звітувати до контролюючих органів виникає у суб'єкта господарювання лише тоді, коли у звітному періоді є наявні об'єкти оподаткування або фактичні показники для декларування (відповідно до вимог пп. 49.2 ПКУ);
  • Відсутність факту надання послуг із платного паркування протягом кварталу означає відсутність бази оподаткування, а отже, і показників для заповнення податкової форми;
  • Подання "пустої" декларації зі збору за паркування не вимагається законодавством, що додатково підтверджено офіційними роз'ясненнями фахівців Державної податкової служби.