У попередньому роз’ясненні (ЗІР Категорія 113.03) податківці стверджували, що річна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем (крім сидру та перрі без спирту) має сплачуватися за всі РРО/ПРРО, зареєстровані за адресою місця торгівлі, навіть якщо алкоголь через частину цих апаратів фактично не продається.
- Це означало: два РРО в магазині – платиш за два, незалежно від того, чи «другий» працює лише для «безалкогольних» товарів.
- Попередню консультацію визнано нечинною з 21.04.2026.
- У новому роз’ясненні ДПС прямо зазначає якщо у місці торгівлі наявні кілька РРО/ПРРО, плата за алколіцензію справляється лише за ті апарати, які:
- зареєстровані за адресою місця торгівлі;
- через які фактично здійснюється торгівля алкогольними напоями.
-
Тобто «безалкогольні» РРО в межах точки продажу більше не вимагають окремої плати за ліцензію, якщо через них не проводять реалізацію алкоголю.
З 2024 року правила державного регулювання обігу алкоголю оновлені Законом України № 3817‑ІХ. Для роздрібних продавців алкогольних напоїв ключовими є поняття місця торгівлі, правильна прив’язка РРО/ПРРО до ліцензії та наявність цих даних у Єдиному реєстрі ліцензіатів.
Місце роздрібної торгівлі
Згідно з п. 51 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817, місце роздрібної торгівлі – це місце реалізації товарів (у тому числі на розлив) в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем фактичного розташування, де проводяться розрахункові операції; або місце, з якого здійснюється відвантаження товарів для подальшої доставки кінцевим споживачам.
У такому місці роздрібної торгівлі розрахунки мають проводитися:
- через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим РРО; або
- через зареєстровані фіскальним сервером ДПС ПРРО;
- у передбачених випадках – із застосуванням розрахункових книжок, де фіксується виручка від продажу алкоголю, тютюну, рідин для електронних сигарет.
Річна плата за ліцензію
Отже, якщо в одному магазині використовуються, наприклад, два РРО і один ПРРО для продажу алкоголю, ліцензійну плату потрібно сплачувати за кожний із них окремо.
- У новій позиції ДПС акцент зміщується з «усіх РРО за адресою» на «РРО, через які продається алкоголь», що логічно: ліцензія – це дозвіл на обіг алкоголю, а не на будь-які розрахунки в точці.
- Таким чином, інтерпретація ДПС тепер відповідає практичній суті: ліцензійна плата прив’язана до каналів продажу алкоголю, а не до всіх кас загалом.
Єдиний реєстр ліцензіатів
Єдиний реєстр ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкоголю, тютюну та рідин для е-сигарет містить перелік фіскальних номерів РРО / ПРРО, дані щодо книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці роздрібної торгівлі. Це означає: усі РРО/ПРРО, через які продається алкоголь у конкретній точці, мають бути внесені до Єдиного реєстру.
Ризик втрати ліцензії
Якщо в точці продажу є РРО/ПРРО, через який фактично продають алкоголь, але він:
- не зареєстрований належним чином; або
- зареєстрований, але не внесений до Єдиного реєстру як «алкогольний» інструмент торгівлі, то застосовується фінсанкція за п. 23 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817:
- штраф 200 % вартості реалізованого через такий РРО/ПРРО товару,
- але не менше 8,5 мінімальних зарплат на 1 січня відповідного року.
Якщо протягом 365 днів повторно зафіксовано факт роздрібної торгівлі алкоголем через незареєстрований РРО/ПРРО (акт перевірки):
- орган ліцензування має право прийняти рішення про припинення дії ліцензії (п. 32 ч. 2 ст. 46 Закону № 3817).
Щоб уникнути штрафів і втрати ліцензії, суб’єктам господарювання слід:
- забезпечити реєстрацію всіх РРО/ПРРО за місцем торгівлі;
- перевірити, чи всі вони внесені до Єдиного реєстру ліцензіатів;
- не здійснювати продаж алкоголю через «незадекларовані» або незареєстровані засоби обліку розрахунків.