Дата оприбуткування імпортного товару: митна декларація чи Інкотермс?

На який момент оприбутковувати імпортні товари

Дійсно, традиція визнавати імпортні товари на балансі підприємства виключно за датою оформлення митної декларації (МД) подеколи використовується на практиці, але здебільшого хибною. Рекомендуємо відмовитися від цього підходу, і ось чому.

Щоб правильно визначити момент відображення товару в обліку, ми маємо звернутися до фундаментальних правил визнання активів. Згідно з приписами пп. 4 та 5 НП(С)БО 9, запаси (до яких належать і товари) можуть бути визнані активом лише тоді, коли підприємство має впевненість в отриманні майбутніх економічних вигод від їх використання, а їхню вартість можна достовірно оцінити. На практиці отримання таких вигод нерозривно пов'язане з набуттям права власності на майно, адже саме з цього моменту ви отримуєте повний контроль над об'єктом: право володіти, користуватися та розпоряджатися ним.

Тут у гру вступає цивільне законодавство. Відповідно до ст. 334 ЦКУ, право власності на майно переходить до набувача в момент його передання, якщо інше прямо не передбачено положеннями договору. При цьому частиною 2 ст. 334 ЦКУ чітко деталізовано, що переданням майна вважається, зокрема, його вручення перевізнику або організації зв'язку для доставки покупцеві.

У вашому випадку, під час роботи за базисами постачання EXW (франко-завод) або FCA (франко-перевізник) згідно з правилами Інкотермс, продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання, у момент надання товару у ваше розпорядження на своєму складі (EXW) або після передачі завантаженого товару обраному вами перевізнику (FCA). Саме в цю мить до вашої компанії переходять усі ключові ризики випадкового знищення чи пошкодження вантажу, а також вигоди від володіння ним. Ви вже маєте право, наприклад, перепродати цей вантаж іншому контрагенту, поки він ще перебуває за кордоном.

Що ж до митної декларації, то цей документ не є правовстановлюючим. Він не фіксує перехід права власності між продавцем та покупцем, оскільки не є двостороннім актом приймання-передачі. Митна декларація лише засвідчує факт перетину митного кордону, виконання митних формальностей та розрахунків з бюджетом щодо митних платежів для випуску товару у вільний обіг. Оприбуткування товару на дату розмитнення було б юридично та обліково виправданим лише за умов постачання DDP, коли постачальник несе всі ризики та витрати (включно з митом) аж до моменту доставки товару на ваш склад в Україні.

Тому, імпортуючи на умовах EXW або FCA, ви зобов'язані відобразити товар як актив (наприклад, на субрахунку «Товари в дорозі» до рахунку 28) саме датою його фактичного відвантаження вам або вашому перевізнику, що підтверджується відповідними товаросупровідними документами (наприклад, CMR).

Наслідки помилкового оприбуткування

Якщо підприємство продовжить ставити товар на баланс за датою митної декларації, це призведе до викривлення фінансової звітності. Особливо критичним це стає у разі імпорту на умовах післяплати. Неправильно визначена дата оприбуткування означатиме застосування некоректного валютного курсу НБУ (відповідно до профільного НП(С)БО 21). Як наслідок, виникнуть суттєві викривлення в розрахунку курсових різниць за період між фактичним отриманням контролю над товаром та його оплатою. Це, своєю чергою, призведе до неправильного розрахунку фінансового результату до оподаткування та може викликати обґрунтовані претензії з боку податкових органів під час перевірки.

Висновки

• Базою для визнання імпортованого товару активом у бухгалтерському обліку є дата фактичного отримання контролю над ним та переходу відповідних ризиків (згідно з нормами НП(С)БО 9 та ст. 334 ЦКУ), а не дата завершення митного оформлення вантажу;
• При використанні базисів постачання EXW або FCA перехід ризиків та права власності відбувається за межами України (в момент передачі товару покупцю або перевізнику), тому актив слід оприбутковувати відповідною датою товаросупровідного документа як «товар у дорозі»;
• Облікова практика зарахування товарів на баланс датою митної декларації за умов післяплати неминуче призводить до помилок у застосуванні валютних курсів, хибного розрахунку курсових різниць та викривлення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Читайте також: Імпорт товарів: митне оформлення, оподаткування та бухоблік