Чи сплачує платник ЄП земельний податок за ділянку під виробничим приміщенням та під майбутню забудову?

Земельна ділянка з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель.

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 пп. 297.1 ПКУ).

Відповідно до ситуації наведеної в умові:

• ділянка має промислове цільове призначення;
• на ній знаходиться будівля бойні;
• об’єкт використовується у виробничій діяльності підприємства.

Отже, така ділянка використовується у господарській діяльності, що відповідає вимогам пп. 4 п. 297.1 ПКУ.

Водночас, податкова інформацію про використання земельної ділянки отримує через заяву за формою №20-ОПП.

Земельна ділянка з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку

Стосовно земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку необхідно врахувати наступне:

1. Цільове призначення земельної ділянки

Відповідно до ст. 20 ЗКУ, земельні ділянки повинні використовуватися відповідно до їх цільового призначення. Таким чином, використання земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, для виробничих або промислових потреб без попередньої зміни її цільового призначення може бути розцінене як порушення вимог земельного законодавства України.

2. Використання земельної ділянки у господарській діяльності

Ключовою умовою застосування пільги, передбаченої пп. 4 пп. 297.1 ПКУ, є фактичне використання земельної ділянки у господарській діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність — це діяльність особи, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт або наданням послуг, спрямована на отримання доходу та здійснювана такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через інших осіб, які діють на користь такої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, якщо земельна ділянка фактично не використовується у господарській діяльності підприємства, а також відсутня об’єктивна потреба у її використанні відповідно до виду діяльності підприємства, до моменту зміни її цільового призначення та фактичного залучення у господарську діяльність обов’язок зі сплати земельного податку зберігається.

Крім того, слід враховувати позицію податкових органів, відповідно до якої період будівництва (у тому числі виробничих об’єктів) не вважається використанням земельної ділянки у господарській діяльності юридичної особи. У такому випадку умови для звільнення платника єдиного податку від сплати земельного податку не виконуються.

Висновок

Для платників єдиного податку ІІІ групи відповідно до пп. 4 пп. 297.1 ПКУ передбачено звільнення від нарахування, сплати та подання звітності із земельного податку щодо земельних ділянок, які фактично використовуються у господарській діяльності підприємства.

Земельна ділянка з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель використовується у виробничій діяльності підприємства (на ділянці розташована будівля бойні). За умови, що ділянка не передається в оренду, підприємство звільняється від сплати земельного податку та подання декларації щодо цієї земельної ділянки.

Земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку на даний час фактично не використовується у господарській діяльності підприємства. За таких обставин відсутні підстави для застосування пільги, передбаченої податковим законодавством щодо сплати земельного податку.

Отже, до моменту фактичного використання земельної ділянки у господарській діяльності підприємства обов’язок зі сплати земельного податку та подання податкової декларації з плати за землю зберігається.