Списання кредиторки юрособою на ЄП: фіндопомога, аванси та товари

Описана вами ситуація є доволі поширеною у господарській практиці підприємств, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Списання кредиторської заборгованості, за якою минули строки позовної давності, завжди викликає пильну увагу з боку контролюючих органів. Для правильного визначення податкових наслідків необхідно чітко ідентифікувати правову природу виникнення кожного окремого боргу. Ваша інвентаризація виявила три різні типи зобов'язань, і кожен з них матиме свій унікальний алгоритм відображення в податковому обліку юридичної особи — платника єдиного податку.

Державна податкова служба України у своєму листі від 24.02.2026 р. №197/2/99-00-21-01-01-02 детально роз'яснила порядок дій у подібних ситуаціях, спираючись на симбіоз норм Податкового кодексу України (ПКУ) та правил бухгалтерського обліку. Розглянемо кожен ваш кейс через призму експертної оцінки.

Загальні принципи та бухгалтерський підхід

Перш за все, варто пам'ятати, що для юридичних осіб на спрощеній системі фундаментом для обчислення податкових показників часто слугують дані бухгалтерського обліку. Відповідно до пп. 5 та 15 НП(С)БО 15, дохід підприємства обов'язково визнається тоді, коли відбувається зменшення зобов'язань, що призводить до зростання власного капіталу. Коли спливає строк позовної давності, кредиторська заборгованість трансформується у зобов'язання, яке вже не підлягає погашенню. Отже, в бухгалтерському обліку ви фіксуєте дохід. Проте для цілей оподаткування діють спеціальні правила ст. 292 ПКУ.

Ситуація 1: Заборгованість за отримані, але не оплачені товари

У цьому випадку підприємство колись отримало товарно-матеріальні цінності, але розрахунок за них так і не відбувся. Згідно з фіскальною логікою, яка повністю відповідає нормам пп. 292.3 ПКУ, після закінчення терміну позовної давності такі товари набувають юридичного статусу «безоплатно отриманих». Це пояснюється тим, що постачальник втратив право вимагати фінансову компенсацію за них.

Незважаючи на те, що ваше підприємство є неплатником ПДВ (застосовує ставку 5%), податкова служба категорична: сума такої списаної заборгованості обов'язково включається до бази оподаткування. Датою визнання такого доходу є дата списання боргу, і з цієї суми необхідно буде нарахувати та сплатити 5% єдиного податку.

Ситуація 2: Заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги

Тут вмикається інший механізм, який захищає сумлінного платника від подвійного фіскального навантаження. За правилами пп. 3 пп. 292.11 ПКУ, поворотна фінансова допомога не включається до доходу виключно тоді, коли вона повертається кредитору протягом 12 календарних місяців з дати її надходження.

Оскільки у вашому випадку строк позовної давності вже сплив, це беззаперечно свідчить про те, що 12-місячний пільговий період давно минув. Відповідно, свого часу ви вже повинні були визнати цю суму оподатковуваним доходом та сплатити з неї податок. Контролюючий орган у листі №197/2/99-00-21-01-01-02 підтверджує: якщо сума фіндопомоги раніше вже сформувала об'єкт оподаткування єдиним податком, її остаточне списання у зв'язку із закінченням давності не генерує нового доходу. Жодних уточнюючих декларацій подавати не потрібно, і повторно оподатковувати цю суму не слід.

Ситуація 3: Заборгованість перед покупцем за отриманим авансом

Підприємство отримало гроші, але свої зобов'язання з відвантаження товарів не виконало. Згідно з пп. 292.1 ПКУ, доходи «єдинника» визначаються за касовим методом. Тобто фіскальним доходом вважається саме надходження коштів на рахунок або в касу.

Це означає, що ще в момент надходження авансу від клієнта ви цілком правомірно включили цю суму до своєї декларації та сплатили 5% податку. При списанні кредиторської заборгованості за таким авансом у бухгалтерському обліку виникне дохід, але в податковому обліку застосовується принцип недопущення подвійного оподаткування тієї ж самої господарської операції. Отже, списуючи «авансовий» борг, ви не збільшуєте базу оподаткування єдиним податком поточного періоду.

Резюмуючи, підкреслимо: під час списання прострочених боргів головним індикатором для спрощенця є те, чи були ці кошти/активи об'єктом оподаткування раніше, та чи не набувають вони статусу безоплатно отриманих саме в момент списання.

Висновки

• Вартість неоплачених товарів після спливу строків позовної давності класифікується податковим законодавством як безоплатно отримані активи, що вимагає обов'язкового включення суми такого боргу до доходу юридичної особи та оподаткування за ставкою 5%;
• Списана заборгованість за поворотною фінансовою допомогою не формує додаткового податкового навантаження, якщо після закінчення 12 місяців з моменту її отримання вона вже була задекларована та оподаткована єдиним податком;
• Кредиторська заборгованість за невідпрацьованими авансами, з яких підприємство вже сплатило податок у момент надходження грошових коштів (за касовим методом), не підлягає повторному включенню до бази оподаткування під час її остатного списання.

Читайте також: Прострочена кредиторська заборгованість: що з доходом «єдиноподатника» ІІІ групи?