Визначення критерію економічної пов’язаності стосовно загальної вартості продукції, придбаної у нерезидента

Для цілей критерію економічної пов’язаності до загальної вартості продукції, придбаної ЮО – резидентом може враховуватись те, що за своєю суттю є придбанням товарів, робіт або послуг, тобто вартість фактично придбаних товарів, робіт або послуг

Податківці у підкатегорії 131.01 ЗІР надали відповідь, що підпунктом 14.1.159 ПКУ визначено, що пов’язані особи, це юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням наведених критеріїв, серед яких критерій, яким встановлено, що вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відс. вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відс. загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом (абзац тринадцятий пп. «а» пп. 14.1.159 ПКУ).

Зазначений критерій може застосовуватись для визнання нерезидента пов’язаною особою за результатами економічної діяльності.

Для цілей критерію економічної пов’язаності до загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом може враховуватись те, що за своєю суттю є придбанням товарів, робіт або послуг, тобто вартість фактично придбаних товарів, робіт або послуг.

Висновок

Не може враховуватись для цілей застосування критерію економічної пов’язаності відповідно до пп. 14.1.159 ПКУ суми курсових різниць та суми податку на додану вартість, сплачені при імпорті.

Разом з тим відповідно до частини 2 ст. 6 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.