Рентна плата за технологічні втрати води: за якою ставкою сплачувати?

Підприємства, що видобувають мінеральну воду, зобов'язані нараховувати рентну плату за спеціальне використання води, включно з обсягами, що становлять технологічні втрати у процесі її розливу.

Об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовується водокористувачами. Це включає як воду, що безпосередньо увійшла до складу готової продукції, так і ту, що була втрачена на різних етапах виробничого процесу. Ставки рентної плати за спеціальне використання підземних вод диференційовані та залежать від регіону, в якому здійснюється видобуток.

ПКУ не виділяє окремо технологічні втрати води. Тому технологічні втрати води під час виробництва мінеральної води оподатковуються за загальною ставкою рентної плати для підземних вод, а не за підвищеною ставкою, яка застосовується до води, що входить безпосередньо до складу напоїв. Чому:

Втрати — це частина об’єкта оподаткування (пп. 255.11.2 ПКУ).

Є дві ставки: загальна (пп. 255.5.2 ПКУ) та тільки для води, що входить до напоїв (пп. 255.5.6 ПКУ).

Втрачена вода не стала частиною напою, тому ставка відповідно до пп. 255.5.6 ПКУ не застосовується.

Підприємству слід організувати окремий облік обсягів води у складі напоїв та технологічних втрат і застосовувати до них різні ставки оподаткування відповідно до пп. 255.5.6 та пп. 255.5.2 ПКУ.