Відповідно до ст. 22 КЗпП власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади).
Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.
Згідно приписів статті 22 КЗпП забороняється відмова в прийомі на роботу з причин, які не стосуються кваліфікації, освіти, досвіду або інших професійних якостей. Куріння належить до особистих звичок, а не до професійних характеристик, крім випадків, коли це не відноситься до окремих професій (наприклад дегустатори парфумери), де куріння є не сумісним з виконанням професійних обов’язків.
Немотивована відмова в прийомі на роботу через куріння може бути кваліфікована як дискримінація