Прощена фінансова допомога в обліку надавача – платника податку на прибуток

Як здійснюється платником податку на прибуток коригування фінансового результату до оподаткування на суму наданої поворотної фінансової допомоги іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах (у т. ч. пов’язаній особі), яка була прощена та щодо якої не створювався резерв сумнівних боргів?

Відповідно до частини першої ст. 605 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно з п.п. 14.1.257 ПКУ сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення вважається поворотною фінансовою допомогою.

Безповоротною фінансовою допомогою з метою оподаткування визнається, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Отже, якщо отримувачем поворотної фінансової допомоги така допомога не була повернута, а її надавачем – платником податку на прибуток прийнято рішення про її прощення, така поворотна фінансова допомога набуває статусу безповоротної у звітному періоді, коли прийнято рішення про її прощення.

Відповідно до п.п. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначаються згідно з вимогами ст. 140 ПКУ.

Згідно з п.п. 140.5.10 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 ПКУ.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), наданої платникам податку на прибуток, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування).

У разі, якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) виступають інші платники податку на прибуток, то коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 ПКУ не здійснюється.

У разі наявності дебіторської заборгованості щодо якої існує невпевненість її погашення боржником платник формує резерв сумнівних боргів.

При формуванні резерву сумнівних боргів, а також списанні за його рахунок безнадійної дебіторської заборгованості п. 139.2 ПКУ встановлено податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п.п. 139.2.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

  • на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Згідно з п.п. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

  • на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 ПКУ.

Положення абзаців другого і третього п.п. 139.2.2 ПКУ не застосовуються державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належать державі, облікова політика яких у частині визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності не погоджена з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства.

Отже, у разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.

При цьому, при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п. п. 14.1.11 ПКУ за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 ПКУ.