Відповідно до п.п. 170.2.2 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).
При застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 ПКУ податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
Згідно з п.п. 170.2.9 ПКУ податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.
Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 ПКУ.
Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими ст. 170 ПКУ, виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком (п.п. 170.2.3 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п.п. 170.2.6 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
При цьому загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року (абзац другий п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення (абзац третій п.п. 170.2.6 ПКУ).
Згідно з п. 2.3 Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента, затвердженої наказом Мінфіну від 22.11.2011 р. № 1484 та Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2011 № 1689 (далі – Методика) якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
Таким чином, якщо за результатами звітного податкового року об’єкт оподаткування має від’ємне значення (отриманий інвестиційний збиток), його сума не враховується податковим агентом, а за результатами річного декларування може бути перенесена платником податків у зменшення інвестиційного прибутку, отриманого від операцій з інвестиційними активами.
Водночас, ст. 170 ПКУ та Методикою передбачено випадки не врахування платником податку інвестиційного збитку під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.