У листопаді 2024 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) пришвидшилася до 11,2% з 9,7% у жовтні. У місячному вимірі ціни зросли на 1,9%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.
Фактичні темпи зростання цін перевищили траєкторію прогнозу, опублікованого в Інфляційному звіті за жовтень 2024 року. Одним із основних чинників стрімкішого зростання інфляції стало подальше пришвидшене подорожчання продуктів харчування. Менші за очікувані врожаї окремих сільгоспкультур зумовили скорочення їх пропозиції та здорожчання сировини для харчової промисловості. Дещо швидше, ніж очікувалося, зростали й адміністративно регульовані ціни.
Фундаментальний інфляційний тиск також посилився більше, ніж очікувалося: показник базової інфляції в листопаді зріс до 9,3% з 8,3% у жовтні. Така динаміка зумовлювалася як швидшим подорожчанням оброблених продуктів харчування під впливом більшої вартості продовольчої сировини, так і подальшим зростанням витрат бізнесу, пов’язаних із енергозабезпеченням, оплатою праці та з ефектами від девальвації в попередні періоди.
Зростання цін на сирі продукти харчування стрімко пришвидшилося – до 15,7% р/р
Спекотне літо та осінь з тривалими періодами без опадів негативно позначилися на врожайності, термінах дозрівання, якості та пропозиції низки овочів і фруктів. У результаті швидше дорожчали овочі борщового набору, огірки та яблука. Також посилювався тиск з боку виробничих витрат, зокрема на електроенергію для збереження готової продукції в торговельних мережах та сховищах.
Збільшення вартості сировини, кормів і виробничих витрат, у тому числі на енергію, вплинуло на ціни на борошно, крупи, молоко, яйця та м’ясо.
Базова інфляція зросла до 9,3% р/р
Подорожчання оброблених продовольчих товарів стрімко пришвидшилося до 12,5% р/р. Темпи зростання цін на хліб, борошняні й кондитерські вироби збільшилися через вищі виробничі витрати. Молочні продукти надалі дорожчали під впливом зростання закупівельних цін на молоко-сировину та виробничих витрат, а також зважаючи на зростання попиту європейських трейдерів на вершкове масло українського виробництва. Швидше дорожчали окремі імпортні товари, зокрема кава, чай, шоколад, риба та морепродукти. Ціни на соняшникову олію стрімко зростали під впливом її здорожчання на світових ринках та високого експортного попиту. Посилення тиску з боку виробничих витрат зумовило швидше зростання вартості м’ясних продуктів.
Ціни на непродовольчі товари пришвидшили зростання (на 3,6% р/р), передусім під впливом курсового чинника в попередні періоди. Це, ймовірно, вплинуло й на сповільнення зниження цін на одяг та взуття.
Послуги також дорожчали дещо швидше – на 11,2% р/р. Так, стрімкіше зростали ціни на фінансові послуги та послуги зв’язку, освіти, культури та відпочинку, ресторанів та готелів, особистого догляду. Натомість сповільнилося зростання вартості транспортних послуг і експлуатації власних транспортних засобів, а також страхування.
Темпи зростання адміністративно регульованих цін пришвидшилися – до 15,1% р/р
Стрімкіше дорожчали алкогольні та тютюнові вироби, у тому числі під впливом курсових ефектів у попередні місяці та боротьби з тіньовою продукцією. Підвищення з 1 січня 2025 року акцизів на тютюнові вироби також може мотивувати виробників та імпортерів завчасно піднімати ціни. Пришвидшилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари й обладнання. Як і раніше, адміністративну інфляцію стримував мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення.
Подорожчання пального стрімко сповільнилося – до 0,6% р/р
Попит на ринку палива й надалі залишався стриманим на тлі значної пропозиції та переважно низхідної динаміки світових цін на нафту.
Найближчими місяцями інфляційний тиск зберігатиметься через меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування, значні бюджетні видатки, високі темпи зростання заробітних плат і дефіцит електроенергії під час опалювального сезону. Водночас Національний банк очікує, що наступного року інфляція поступово повернеться на траєкторію зниження й надалі прямуватиме до цілі НБУ – 5%. Цьому сприятимуть поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, очікуване нарощування врожаїв, послаблення зовнішнього цінового тиску, а також заходи процентної та валютно-курсової політики НБУ.